ЗГОДА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Де згода в сімействі…

Так починається створена І. Котляревським пісня, яку співають герої його п'єси «Наталка Полтавка» (дія І, ява 6):
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона.
Повчальний тон пісні зумовив здебільшого іронічне вживання цих слів.
Приклади
  • Зійшлися характерами Іван та Вірунька. Живуть душа в душу, біля їхнього двору, як знак ідилічної згоди в сімействі, під навислим цвітом акацій — лавиця чепурненька, зручна, з бильцем. (О. Гончар, Собор)

Мовчання — знак згоди.

Вислів походить з комедії «Євнух» римського драматурга Теренція (185—159 до н. е.): «Хто мовчить, той достатньою мірою схвалює». Схожі вислови зустрічаються також у грецьких трагіків V ст. до н. е. Софокла і Евріпіда, в римського філософа І ст. н. е. Сенеки та ін. авторів. Приклади
  • Що буде, коли сторонні люди приймуть на віру оті безсоромні речі, що говоряться ніби від всього «русько-українського народу», пам'ятаючи приказку: мовчання знак згоди. (Леся Українка, Лист до товаришів)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання