ЗАХИСТ

Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Чи є різниця між словами оборона і захист?

Незважаючи на семантичну схожість, ці лексеми, якщо пильно придивитися до класичних зразків та народної мови, мають деякі нюанси в значеннях. Візьмімо речення: «Під ганочком найшла непевний захист від зливи одчайдушної « (Максим Рильський), «Широка хвиляста долина стелилася понад лісом, а з двох боків її захищав од вітру густий молодняк» (Ігор Муратов), «Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям широким» (Леся Українка). Тут захист, захищати, захищатися поставлено тому, що йдеться про потребу обійти прикру дію або створити їй перешкоду. Вживають лексему захист і в значенні «заступництво, охорона, підтримка». Наприклад: «Кожного брати під захист, за кожного заступатись – ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу» (Олесь Гончар).
Якщо мовиться про потребу застосувати фізичну силу або зброю, тоді не обійтися без слів оборона, оборонець, обороняти (боронити), оборонятися. «Вулицею перебігали підрозділи, займаючи оборону по садках і городах» (Іван Багмут), «Навіть арапника не підняв, щоб оборонитися» (Михайло Стельмах). Трапляються випадки, коли слова обох цих груп будуть слушні в одній фразі, приміром: «Люди з околиць кинулися до фортеці, шукаючи захисту, але поки оборонці завзято стримували ворога, що обложив їх звідусіль, багато хто помер від голоду й спраги».
Зі сказаного випливає, що, прагнучи використати все багатство нашої мови, не треба забувати слів другої групи. Наприклад, у радянську добу відтіснили на задвірки правничий термін оборонець, замінивши захисником (бо це ближче до російського защитник), а тепер час повертати його до активного вжитку. Взагалі, слід зробити зросійщену термінологію по-справжньому українською.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Захист і оборона

Останнім часом слово захист і похідні від нього захисник, захисний, захищати стали виживати слова оборона, оборонець, оборонний, обороняти. Незважаючи на значеннєву схожість, ці слова, якщо пильно придивитись до класичних зразків і народної мови, мають деякі нюанси в значеннях. Візьмімо такі речення: «Перші краплі дощу... змусили мене озирнутися навкруги, пошукати певного захисту від зливи» (М. Коцюбинський); «Нема соломи, то нема чим і хату захистити від холоду» (з живих уст); «Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям широким» (Леся Українка). У цих реченнях слова захист, захищати, захищатися стоять тому, що йдеться про потребу обійти прикру або ворожу дію когось чи чогось, створити їй перешкоду або захист від неї. Особливо це яскраво можна бачити в фразі «Гори, що роблять кораблям захист од бурі» (Словник Б. Грінченка). Це стверджують і такі слова, як захищ — тимчасова прибудова з соломи або очерету до хати замість сіней, хист — огорожа з пруття або хмизу в пасічників і мисливців. Уживають слова захист і в розумінні «охорона», «протекція»: «Де ж бідній удові захисту шукати проти такого напасника!» (з живих уст).
Коли мовиться про потребу застосувати фізичну силу або зброю, тоді не обійтися без слів оборона, оборонець, обороняти (боронити), оборонятися: «Оборона Буші» (М. Старицький); «Сорока в ворони просить оборони» (М. Номис); «З оборонцями ладу старого бій усесвітній, останній кипить» (переклад «Робітничої Марсельєзи»); «Боронив я свою Україну, не лякався я злих ворогів» (народна пісня); «Алі оборонявся» (М. Коцюбинський).
Трапляються випадки, коли слова обох цих груп будуть слушні в одній фразі, наприклад: «Люди з околиць кинулись до фортеці, шукаючи захисту, але, поки оборонці завзято стримували ворога, що обложив їх звідусіль, багато хто в фортеці помер від голоду й спраги».
Зі сказаного випливає, що, прагнучи використати все багатство нашої мови, треба не забувати й слів цієї другої групи й казати, наприклад: «Обов'язком кожного громадянина є боронити (або обороняти) свою Батьківщину».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича