ЗАХИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

за́хист

похідні утворення від кореня хист (*xucмj-), що є, можливо, розширеним варіантом давнішнього хис-, (‹хыз), наявного також у слові хи́жа (‹*xyzja);
з р. защища́ть етимологічно не споріднене;
Фонетичні та словотвірні варіанти

захи́сни́к
захисти́ти
за́хисток
за́хищ «захист»
захища́ти
підза́хисний
прихисти́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
защища́ть російська
хист (*xucмj-) ?
хис- ?
хи́жа (‹*xyzja) ?

похити́ти «сховати, приховати, переховати, не зраджувати, не виказувати»

пов’язане з [хисти́ти] «захищати, приховувати», за́хист, захисти́ти, прихисти́ти;
конкретний характер зв’язку неясний;
може розглядатися як результат спрощення форми *похистити або як залишок псл. xyt- у значенні «захищати, ховати», пов’язаного з xytati «хватати» (ЭССЯ 8, 159);
пов’язання за́хист та ін. з хи́жа (ЕСУМ II 244) є помилковим;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xyt- «захищати, ховати» праслов’янська
xytati «хватати» праслов’янська
хисти́ти «захищати, приховувати» українська
за́хист українська
захисти́ти українська
прихисти́ти українська
*похистити українська
за́хист українська
хи́жа українська

щи́тний «затишний, безпечний; щільний; той, що щільно приходиться (про засуви)»

як семантичну паралель пор. укр. за́хистзахисни́й «захищений од вітру; затишний»;
похідне від слова щит;
бр. [шчы́тны] «щільний, добре укріплений; захищений від зовнішнього впливу атмосфери», слн. ščíten «захисний, запобіжний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчы́тны «щільний, добре укріплений; захищений від зовнішнього впливу атмосфери» білоруська
ščíten «захисний, запобіжний» словенська
за́хист «захищений од вітру; затишний» українська
захисни́й «захищений од вітру; затишний» українська
за́хист «захищений од вітру; затишний» ?
захисни́й «захищений од вітру; затишний» ?
щит ?

хист «уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності»

псл. xystati, утворення, пов’язане з хита́ти;
розглядається як форма інтенсиву на -st- до xytati (ЭССЯ 8, 159);
до семантичного переходу пор. хва́цький «молодецький» від хват, хвата́ти, р. ло́вкий від лов, лови́ть тощо;
р. [хист], бр. [хісць] Носович, п. chystać «колихати, хитати», ч. chystati «приправляти, готувати», слц. chystat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

захисни́й
захисни́к
за́хист
за́хисток
захища́ти
обхисти́ти
схисти́тися «приловчитися, примудритися»
схища́тися «ховатися»
хи́ста «тс.»
хисти́ти
хи́стки́й «умілий, вправний»
хисто́к «мисливська засада, сховок для пасічника»
хисть (розм.)
хи́та «здібності»
хищ «заслін від вітру або дощу»
хість
хіть «здібності»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хісць білоруська
chystać «колихати, хитати» польська
xystati праслов’янська
ло́вкий від лов російська
хист російська
chystat' «тс.» словацька
chystati «приправляти, готувати» чеська
хита́ти ?
-st- ?
хва́цький «молодецький» ?
хват ?
хвата́ти ?
лови́ть ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України