ЗАБУДЕМО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
як прийшло, так і пішло
Правильніше:
як набув, так і забув; як зробив, так і відбудеш; яким мечем воював, таким і поліг; як нажив, так і прожив
Мова – не калька: словник української мови
як грім не вдарить, мужик не перехреститься
Правильніше:
коли сіно в стозі, забудь о бозі
Мова – не калька: словник української мови
язик присох до гортані в кого
Правильніше:
язик присох [у роті] у кого (кому); язик прилип (присох) до піднебіння кому (в кого); забув язика в роті хто
Мова – не калька: словник української мови
я забув
Правильніше:
вилетіло з голови (з пам'яті); випало з думки (з пам'яті)
Мова – не калька: словник української мови
що я там забув?
Правильніше:
чого я там не бачив?; чого б я там шукав?; що б я там робив?
Мова – не калька: словник української мови
упускати з виду
Правильніше:
забути; занедбати; випускати з уваги
Мова – не калька: словник української мови
не забудьте захопити парасольку
Правильніше:
не забудьте взяти парасольку
Мова – не калька: словник української мови
набрати в рот води
Правильніше:
забути язика в роті
Мова – не калька: словник української мови
мовчати
Правильніше:
не зронити ні слова; води в рот набрати; грати в мовчанку; не мовити й слова; забути язика в роті
Мова – не калька: словник української мови
і не думає; і думати забув
Правильніше:
і гадки (і думки, і в гадці, і в думці, думки-гадки) не має; ані гадки не має
Мова – не калька: словник української мови
і думати забудь!
Правильніше:
і думати не смій!
Мова – не калька: словник української мови
забути що-небудь
Правильніше:
кинути у небуття; пустити в непам'ять
Мова – не калька: словник української мови
забути те, про що йшлося
Правильніше:
погубити кінці
Мова – не калька: словник української мови
втратити дар мови (здатність говорити)
Правильніше:
забути язика в роті
Мова – не калька: словник української мови
Відвернути увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися і відволіктися
Замініть скальковане дієслово відволіктися на стилістично кращий варіант: відвернути свою увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Він нарешті відволікся від тривожних думок. | Він нарешті відвернув свою увагу від тривожних думок. |
Відволічися трохи! | Дай собі спокій! |
Лікар порадив відволіктися від усього навколо. | Лікар порадив абстрагуватися від усього навколо. |
безособові форми на -но, -то
Почнемо з того, що незмінювана форма дієслова твориться від пасивних дієприкметників шляхом зміни закінчення на суфікс -о: прочитаний – прочитано, виготовлений – виготовлено, забутий – забуто. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При цій формі не буває підмета, але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: звіт заслухано, всі роботи розглянуто, помилок не виявлено.
Згадаймо відому українську народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли
Використовувати форму на -но, -то слід замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Маємо писати: споруджено нову станцію метрополітену, а не споруджена нова станція метрополітену. Але: бійці були виснажені після важкого бою. Безособова форма виражає дію, що відбулася недавно. Іспит складено, підручники здано. Якщо ж ідеться про дію давноминулу, то додаються дієслова було чи буде. Цю вулицю було прокладено на початку ХІХ сторіччя; незабаром буде відзначено ювілей журналу.
Згадаймо відому українську народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли
Використовувати форму на -но, -то слід замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Маємо писати: споруджено нову станцію метрополітену, а не споруджена нова станція метрополітену. Але: бійці були виснажені після важкого бою. Безособова форма виражає дію, що відбулася недавно. Іспит складено, підручники здано. Якщо ж ідеться про дію давноминулу, то додаються дієслова було чи буде. Цю вулицю було прокладено на початку ХІХ сторіччя; незабаром буде відзначено ювілей журналу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Випустити із пам'яті
Правильніше:
Забути