ЖАЛЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

причинити горе (досаду) кому

Правильніше: завдати жалю (журби, туги, скорботи, горя, прикрощів, неприємностей) кому; зробити (учинити) прикрість кому
Мова – не калька: словник української мови

ним рухає почуття жалю

Правильніше: його спонукає почуття жалю
Мова – не калька: словник української мови

безсердечно відноситися до кого

Правильніше: не мати серця (жалю) до кого; без серця (з холодним серцем, безсердно, безсердечно, без душі, бездушно, без жалю, нежалісливо, немилосердно) ставитися до кого; бути безсердним (безсердечним) до кого
Мова – не калька: словник української мови

без будь-якої тривоги; без жалю; без переживань

Правильніше: з легким серцем; з легкою душею
Мова – не калька: словник української мови

тяжко на душі

Правильніше: жаль душу стискає
Мова – не калька: словник української мови

стає гірко на душі

Правильніше: жаль за душу бере
Мова – не калька: словник української мови

сильно дошкуляти кому-небудь словами

Правильніше: жалити язиком
Мова – не калька: словник української мови

на нього напав сум

Правильніше: сум (смуток, жаль) його узяв (посів, пойняв); його узяла (посіла, пойняла) журба (туга); туга (журба) налягла на серце йому
Мова – не калька: словник української мови

мене охопив жаль до кого

Правильніше: жаль мене узяв (пройняв, огорнув) до кого; пориває мене жаль до кого; чую (почуваю) жаль до кого
Мова – не калька: словник української мови

засмучувати кого

Правильніше: жаль чинити кому; скребти по серцю
Мова – не калька: словник української мови

жаль старань

Правильніше: шкода заходу
Мова – не калька: словник української мови

жалко, жаль

Правильніше: шкода
Мова – не калька: словник української мови

дуже жаль

Правильніше: живий жаль бере
Мова – не калька: словник української мови

Виділення комами вставних слів

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).

Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).

Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний).

Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський).

Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).

Мені здається, що вже пізно.

Стало зрозуміло, що ніхто не прийде.

Головне відділення нині таки працює.

Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).

Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко).

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав.
Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері.
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський).
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар).

На жаль і нажаль

За Правописом (§30 2.1) пишуться окремо складні прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника: на жаль.

Крім того, конструкцію на жаль треба відокремлювати комою.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Ми нажаль не змогли прийти. Ми, на жаль, не змогли прийти.