ДЯК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Диякон – церковний служитель, котрий має перший ступінь священства, помічник священика. «А там ідуть три попи і четвертий диякон, та усе в чорних ризах, а дяків – так десятка з два» (Григорій Квітка-Основ'яненко).
Дяк – 1. Нижчий церковний служитель, який не має ступеня священства. 2. У Київській Русі – переписувач князівської канцелярії; у XV – XVII століттях – значний урядовець: верховний дяк, думний дяк.

Правильніше: яка шана, така й дяка

Правильніше: подяку скласти; подякувати; дяку віддати

Правильніше: коли не кирило, то не пхай рило; по своєму ліжку простягай ніжку; що попові можна, то дяку зась

Правильніше: за свинячу дяку