ДЯК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дяк
очевидно, через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
сгр. διάκος, διάκων «слуга, диякон», гр. διάκονος «тс.» етимологічно не зовсім ясне;
р. дьяк, бр. дзяк, др. диякъ «диякон, дяк», диакъ, дьякъ «тс.», п. djak, ст. dziak «церковний співак, писар», żak «учень», ч. žák, слц. žiak «тс.», болг. заст. дяк «учень; причетник», м. ѓак «служка, причетник», схв. ђȃк «учень», слн. diják «студент, учень», стсл. дигакъ «диякон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дякі́вна
дякі́внич
«син дяківни»
дяківня́
«дім дячка»
дякі́вство
«посада дяка; (зб.) дяки»
дякува́ти
«бути дяком»
дяченкі́вна
дяче́нко
дяченя́
дячи́ло
«товстий, великий дяк»
дячи́ха
дячо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзяк | білоруська |
| дяк «учень; причетник» | болгарська |
| διάκονος «тс.» | грецька |
| диякъ «диякон, дяк» | давньоруська |
| ѓак «служка, причетник» | македонська |
| djak | польська |
| дьяк | російська |
| ђȃк «учень» | сербохорватська |
| διάκος | середньогрецька |
| žiak «тс.» | словацька |
| diják «студент, учень» | словенська |
| дигакъ «диякон» | старослов’янська |
| диакъ | українська |
| дьякъ «тс.» | українська |
| žák | чеська |
| διάκων «слуга, диякон» | ? |
| dziak «церковний співак, писар»«учень» | ? |
| żak «церковний співак, писар»«учень» | ? |
| дяк «учень; причетник» | ? |
кондя́к «дяк і вчитель церковної школи»
неясне;
можливо, результат фонетичної зміни і переосмислення іменника кондак «церковна пісня», зближеного із словом дяк «служитель православної церкви, який також часто бував учителем церковної школи»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кондак «церковна пісня» | ? |
| дяк «служитель православної церкви, який також часто бував учителем церковної школи» | ? |
дя́ка «вдячність; [бажання Ж; охота, намір, настрій, воля ДзУЗЛП], [дяко́ванець] «учасник весільного почту»
запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke «думки» і дієслова denken «думати» (звідки і свн. dank) (Kiparsky GLG 143 – 144);
двн. denken споріднене з дангл. þencan, дісл. þekkja, гот. þagkjan «тс.», лат. tongeo «знаю»;
р. [дя́ка, дя́ковать], бр. дзяк, падзя́ка, дзя́каваць, п. dzięk, dzіęka, dzięki, dziękować, ч. dík, děkovati, ст, diek(a), děk, слц. ďaka, ďakovať, вл. dźak, dźakować so, нл. źěk, źěkowaś se;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдя́чити
«удатися, потрапити»
вдя́чний
відвдя́ка
віддя́ка
віддя́чити
віддя́чливий
дя́кнути
«дати»
дя́кованці
«дякування»
дяковати
(1433)
дя́кувати
дячи́ти
«подобати»
дя́чити
дячи́ться
«добре поводитися,траплятися»
дя́чний
дячно
«охоче, радо»
завдяки́
завдя́чливо
завдя́чувати
невдя́ка
невдя́чливий
невдя́чник
оддяка
оддя́чка
подя́ка
подя́чливий
подя́чний
удя́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзяк | білоруська |
| dźak | верхньолужицька |
| dźakować so | верхньолужицька |
| þagkjan «тс.» | готська |
| þencan | давньоанглійська |
| denken | давньоверхньонімецька |
| þekkja | давньоісландська |
| tongeo «знаю» | латинська |
| źěk | нижньолужицька |
| źěkowaś se | нижньолужицька |
| dzięk | польська |
| dzięk | польська |
| dzіęka | польська |
| dzięki | польська |
| dziękować | польська |
| дя́ка | російська |
| dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати») | середньоверхньнімецька |
| ďaka | словацька |
| ďakovať | словацька |
| дя́ковать | українська |
| падзя́ка | українська |
| дзя́каваць | українська |
| ст | українська |
| diek(a) | українська |
| děk | українська |
| dík | чеська |
| děkovati | чеська |
| denke «думки» | ? |
| denken «думати» (звідки і свн. dank) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України