ВІДЧУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Відчувати і виглядати
Замініть дієслово виглядати (якимсь), якщо мовиться про зовнішній вигляд, відчуття чи емоцію, на стилістично кращий варіант: мати (якийсь) вигляд; відчувати (щось).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Він виглядав стривоженим. | Він мав стривожений вигляд. Він відчував тривогу. |
Вона виглядала дуже втомленою. | Вона мала дуже втомлений вигляд. Вона відчувала втому. |
Будинок виглядав занедбаним. | Будинок мав занедбаний вигляд. |
АЛЕ:
виглядати — визирати; виднітися або ставати видним; чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись.
З-за печі часто виглядала, прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський).
А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний).
Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (Михайло Стельмах).
Словник української мови у 20 томах містить лексему ВИГЛЯДАТИ3 – мати певний зовнішній вигляд.
чуяти
почувати себе винним
отримувати задоволення
не відчувати сенсу життя
не відчувати недостатку
мати чиюсь підтримку
інтуїтивно здогадуватися (відчувати)
інстинктивно відчувати
відчувати
відчувати тривогу (неспокій)
відчувати себе господарем положення
відчувати себе в силах
відчувати себе в безпеці
відчувати радість
відчувати постійну небезпеку
відчувати задоволення, не виявляючи його зовні
відчувати за собою вину
відчувати душевний неспокій; переживати
відчувати довіру до кого
відчувати до когось невільну симпатію
відчувати дискомфорт
відчувати впевненість
відчувати ворожнечу до кого
відчувати відповідальність за що-небудь
відчувати в собі силу
відчувати біль в очах
відчувати безмежну свободу
бути сповненим натхнення
Відчувати і випробувати
Перевірте вживання:
випробувати — проводити випробування;
і відчувати — переживати якесь почуття.
ВИПРОБУВАТИ | ВІДЧУВАТИ |
---|---|
У Франції на добровольцях випробували пігулки проти тривоги. | Я відчув щастя, я відчув гордість за свій народ (Максим Рильський). |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
випробувати — провести випробування.
Підвищена схильність випробувати тривогу щодо реальних чи уявлюваних небезпек. — Підвищена схильність відчувати тривогу щодо реальних чи уявлюваних небезпек.