ВОЛЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
язик мій – ворог мій
Правильніше:
дай язику волю – заведе в неволю
Мова – не калька: словник української мови
швидко втекти (побігти)
Правильніше:
дати ногам знати; дати стрекала; братися в ноги, увіритися ногам; аж п'яти губити; дати волю ногам; дати драла (драпака, дьору)
Мова – не калька: словник української мови
чинити по-своєму
Правильніше:
у власну (у свою) дудку грати; чинити свою волю
Мова – не калька: словник української мови
хамити
Правильніше:
давати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови
сказати зайве
Правильніше:
дати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови
розпускати язик
Правильніше:
давати волю язику
Мова – не калька: словник української мови
розкидатися словами
Правильніше:
кидати через верхню губу; давати волю язику
Мова – не калька: словник української мови
пустити руки в хід
Правильніше:
дати волю рукам
Мова – не калька: словник української мови
покластися на волю божу
Правильніше:
здатися на ласку божу
Мова – не калька: словник української мови
підчинити собі кого
Правильніше:
підбивати (підгортати, підвертати, підхиляти) кого під себе (під свою руку, під свою волю)
Мова – не калька: словник української мови
підчинити (підкорити) під владу (своїй владі)
Правильніше:
під кормигу підгорнути; підбити (підгорнути, підхилити, підклонити) під свою владу (під свою волю, під себе, собі під спід)
Мова – не калька: словник української мови
освободити
Правильніше:
дати волю; вивільнити
Мова – не калька: словник української мови
на волю божу
Правильніше:
на божу ласку; на божий догляд; напризволяще
Мова – не калька: словник української мови
здійснити волю
Правильніше:
учинити волю
Мова – не калька: словник української мови
звільнити
Правильніше:
розв'язати руки; дати волю
Мова – не калька: словник української мови
застосовувати фізичну силу
Правильніше:
давати волю рукам
Мова – не калька: словник української мови
задовольнити бажання
Правильніше:
вволити волю
Мова – не калька: словник української мови
заговорюватися
Правильніше:
грішити язиком; давати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови
діяти по своїй волі
Правильніше:
чинити свою волю
Мова – не калька: словник української мови
дати простір
Правильніше:
дати волю
Мова – не калька: словник української мови
дати комусь волю
Правильніше:
розв'язати світ
Мова – не калька: словник української мови
дати волю діям
Правильніше:
розв'язати руки
Мова – не калька: словник української мови
давати волю язику
Правильніше:
давати словам волю
Мова – не калька: словник української мови
говорити зайве
Правильніше:
розпускати губи; давати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови
гірко плакати
Правильніше:
виливати (лити) сльози; дати волю сльозам; ревно плакати; ревма ревіти; умиватися слізьми; обливатися слізьми
Мова – не калька: словник української мови
віддатися своїм почуттям
Правильніше:
дати волю серцю
Мова – не калька: словник української мови
віддати на проізвол судьби
Правильніше:
здатися на волю долі (напризволяще); пуститися берега
Мова – не калька: словник української мови
виконати чиє бажання
Правильніше:
учинити чию волю
Мова – не калька: словник української мови
визволити; дати волю
Правильніше:
світ розв'язати кому
Мова – не калька: словник української мови
не можна “закаляти волю”
Старий інтелігент, працівник редакції окружної газети Степан Демидович в одному з творів Семена Жураховича зауважує своєму молодому колезі Маратові Крицевому: «А ось ви пишете: «Закаляти волю». Так не можна... Закаляти (забруднювати) чоботи в болоті – то буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі». Той зміст в українській мові передають дієслова гартувати, загартовувати та інші з коренем гарт. Гартують сталь, залізо, стріли, тобто, охолоджуючи розжарений метал, надають йому твердості й міцності. А переносно гартувати – виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, незгоди.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Закаляти волю
Правильніше:
Загартовувати волю