ВИН — СЛОВОВЖИВАННЯ

залити горе вином (горілкою)

Правильніше: утопити лихо (горе) у вині (в горілці)
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь не відчуває сорому за свою вину

Правильніше: і шапка не горить на кому
Мова – не калька: словник української мови

ставити в вину

Правильніше: привинювати
Мова – не калька: словник української мови

поставити у вину

Правильніше: поставити за провину; привинити
Мова – не калька: словник української мови

покласти вину на когось

Правильніше: звинуватити когось
Мова – не калька: словник української мови

по чиїй вині

Правильніше: з чиєї вини
Мова – не калька: словник української мови

по своїй вині

Правильніше: зі своєї (з власної) вини (провини, причини); самохіть
Мова – не калька: словник української мови

не по коню, та по оглоблях

Правильніше: на того вина, кого вдома нема
Мова – не калька: словник української мови

не моя вина

Правильніше: не мій гріх
Мова – не калька: словник української мови

звалити вину на кого

Правильніше: прикинути вину (провину, причину) кому; скинути (накинути, скласти, покласти) вину (провину) на кого
Мова – не калька: словник української мови

за рюмкою вина

Правильніше: при чарці вина
Мова – не калька: словник української мови

відчувати за собою вину

Правильніше: почувати (відчувати) себе винним; почувати (відчувати) свою провину (вину)
Мова – не калька: словник української мови

випити вина (горілки)

Правильніше: убити муху (джмеля)
Мова – не калька: словник української мови

видержане вино

Правильніше: вистояне вино
Мова – не калька: словник української мови

валити вину на кого

Правильніше: звертати (звалювати, скидати) вину на кого
Мова – не калька: словник української мови

брати на себе вину (відповідальність)

Правильніше: викликати вогонь на себе
Мова – не калька: словник української мови

усугубити вину

Правильніше: збільшити провину
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ставити у вину

Правильніше: ставити за провину
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Пиковий чи виновий?

Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п'єси «Пикова дама» замість «Винова краля», як писалось і говорилось раніш і як наводить і тепер Українсько-російський словник АН УРСР.
Нагадаймо назви мастей у картах: вино — по-російському пики, жир — трефы, дзвінка — бубны, чирва — черви («В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?» — І. Нечуй-Левицький).
Від цих іменників — назв мастей — творяться й відповідні прикметники: виновий (винова краля), жировий («Очі витріщив, як жировий туз». — М. Номис), дзвінковий (дзвінкова краля. — Словник за редакцією А. Кримського), чирвовий («У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова». — І. Рябокляч).
Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нижник або филька — по-російському валет, краля — дама, король — король. Від зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки, який по-українському буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні («В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом»), а лежати митусь (або митусем): «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались» (Словник Б. Грінченка).
Наш народ послугується всіма цими словами, отож нема чого цуратись їх українським театрам, пресі й художній літературі.

По вині дітей

Правильніше: З вини дітей

Ставити у вину

Правильніше: Ставити за провину