ВИН — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: утопити лихо (горе) у вині (в горілці)

Правильніше: і шапка не горить на кому

Правильніше: привинювати

Правильніше: поставити за провину; привинити

Правильніше: звинуватити когось

Правильніше: з чиєї вини

Правильніше: зі своєї (з власної) вини (провини, причини); самохіть

Правильніше: на того вина, кого вдома нема

Правильніше: не мій гріх

Правильніше: прикинути вину (провину, причину) кому; скинути (накинути, скласти, покласти) вину (провину) на кого

Правильніше: при чарці вина

Правильніше: почувати (відчувати) себе винним; почувати (відчувати) свою провину (вину)

Правильніше: убити муху (джмеля)

Правильніше: вистояне вино

Правильніше: звертати (звалювати, скидати) вину на кого

Правильніше: викликати вогонь на себе

Правильніше: збільшити провину

Правильніше: ставити за провину

Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п'єси «Пикова дама» замість «Винова краля», як писалось і говорилось раніш і як наводить і тепер Українсько-російський словник АН УРСР.
Нагадаймо назви мастей у картах: вино — по-російському пики, жир — трефы, дзвінка — бубны, чирва — черви («В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?» — І. Нечуй-Левицький).
Від цих іменників — назв мастей — творяться й відповідні прикметники: виновий (винова краля), жировий («Очі витріщив, як жировий туз». — М. Номис), дзвінковий (дзвінкова краля. — Словник за редакцією А. Кримського), чирвовий («У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова». — І. Рябокляч).
Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нижник або филька — по-російському валет, краля — дама, король — король. Від зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки, який по-українському буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні («В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом»), а лежати митусь (або митусем): «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались» (Словник Б. Грінченка).
Наш народ послугується всіма цими словами, отож нема чого цуратись їх українським театрам, пресі й художній літературі.

Правильніше: З вини дітей

Правильніше: Ставити за провину