ВИЛАЗИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

робити все можливе для досягнення чого-небудь

Правильніше: лізти (вилазити, пнутися, рватися) зі шкури
Мова – не калька: словник української мови

обнагліти

Правильніше: знахабніти; розперезатися; сідати (вилазити) на голову
Мова – не калька: словник української мови

запопадливо вислужуватися перед ким-небудь

Правильніше: лізти (вилазити, пнутися, рватися) зі шкури
Мова – не калька: словник української мови

догоджати кому-небудь

Правильніше: витися (звиватися, крутитися) в'юном (лисом) біля когось; гнутися в дугу; гладити за шерстю; приподоблятися; упадати коло когось; стелитися барвінком круг когось; годити як болячці; розпадатися над кимось; лізти (вилазити, пнутися, рватися) із шкури
Мова – не калька: словник української мови

злазити, вилазити, вставати, сходити, виходити

Сходити – спускатися вниз (по сходах, трапу); полишати своє місце, розташоване десь угорі; припиняти рух, досягнувши кінцевої мети шляху; висаджуватися. Сходити з трибуни. Сходити з корабля (з потяга). Виходити – рухатися зсередини транспорту назовні. Виходити з вагона.
Коли йдеться про те, що пасажир залишає під час зупинки трамвай, тролейбус, автобус, автомашину, слід вживати дієслово виходити («На якій зупинці ви виходите?»), а не злазити, вилазити, вставати, сходити, як нерідко трапляється в усному мовленні. Перші два слова в цьому випадку сприймаються як зниження стилю («Вилізла з трамвая на першій зупинці». «Де ви злазите?»), решта – як неточно вжиті: «На якій зупинці ви встаєте (сходите)?» Адже пасажир не обов'язково сидить у трамваї – він може і стояти; сходити можна з якогось підвищення, а види транспорту, про які мовиться, не сприймаються як предмети, розташовані на певній висоті. Тому, очевидно, немає підстав у цьому контексті вживати дієслово сходити.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)