ВИЛАЗИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИЛА́ЗИТИ а́жу, а́зиш, ВИЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш; наказ. сп. вила́зь; недок., ВИ́ЛІЗТИ, зу, зеш; наказ. сп. ви́лізь; док.

Лізучи, вибиратися звідки-небудь, кудись. Приклади

Синіють скрізь проліски; кузьки всякі вилазять на сонце. (А. Тесленко)
Тихо вилазив [Грицько] на чотирьох з-під печі. (С. Васильченко)
На горбочки почали вилазити жовто-каштанові ящірки. (О. Донченко)
Тихо, щоб не розбудити нікого з своїх, Віра вилазить через вікно. (А. Шиян)
Заснув Чабан, а лишенько не спало: Гадюка вилізла з трави, сичить.... (Л. Глібов)

розм. Виходити звідки-небудь, притримуючись руками або продираючись, протискуючись. Приклади

– Погашу світло, вилазьте тоді помацки з хати, мов злодії. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дідусь приходив. Тихо й непомітно вилазив він з комишів і ставав над Остапом. (М. Коцюбинський)
Скоро станція, там вилізати, і спішу я кінець найти. (М. Хвильовий)
Михайло вилазить з машини. (Ю. Яновський)
– Оце вже Веселівка! Вилазьте! (А. Крижанівський)

перен., розм. Із труднощами позбавлятися чого-небудь, виходити із скрутного становища. Приклади

– Нічого, виб'ємось у люди – легше стане. А поки зі злиднів виліземо – роби, хоч перервись. (А. Головко)
Вся сім'я в честі ходить. Вилізли з нестатків. (К. Гордієнко)

Підніматися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь. Приклади

Прив'язав [Улас] кошик до себе й почав вилазить по вірьовках вгору. (І. Нечуй-Левицький)
[Панас:] Лазив я, знаєш, по риштованню на дзвіниці, виліз до самого .. хреста та й сиджу. (С. Васильченко)
За руки взявшись, пружно і святково, Ми вилізли на скирту золоту. (М. Вінграновський)

розм. Виходити на яке-небудь підвищення, на гору і т. ін. Приклади

Ми вже ходили в весняних пальтах, і нам легко було вилазити на гори і збігати в яри. (Л. Смілянський)

перен., розм. Домагатися певного суспільного становища, використовуючи всі можливості. Приклади

[Данченко:] Мовчи вже, коли не тямиш!.. Кортить у пани вилізти!... (Б. Грінченко)
– Після того, що ти наробив у коморі, тобі не світить у начальство вилізти. (В. Кучер)

розм. З'являтися, показуватися де-небудь, пробиватися звідкись назовні; висуватися. Приклади

– Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість. (О. Довженко)
Він [Максим] розплющив очі, дивився на ті свої ноги в ганчір'яних бурках, із яких вилізали пальці, ворушив тими пальцями й знову закривав очі. (І. Багряний)

Випадати (про волосся, вовну і т. ін.). Приклади

тільки недок., із запереч. част. не, розм. Постійно перебувати де-небудь, не виходити звідкись. Приклади

То дід ніколи з своєї пасіки не вилазив, поки не похова аж бджіл у погріб, а то покинув і їх та прийшов. (Панас Мирний)
Пізніше, коли дорогу узнали в поле та в ліс, – то й не вилазили з їх [них]. (С. Васильченко)
Перші місяці Каринський не вилазив з цехів, намагаючись дізнатися, що робиться з кам'яновугільним маслом у приладах та трубах. (Ю. Шовкопляс)

перен. Постійно перебувати в якомусь стані, становищі. Приклади

– Живемо напівголодні, сонця ніколи не бачимо, бабраємось у бруді, дихаємо смітником та нужником, з хвороб не вилазимо. (В. Винниченко)
– Землю багатіям віддали за половину. Самі з наймів не вилазите. (Є. Кравченко)

Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. Приклади

– Не призвичаїш [сина] ні до якої роботи. Базікати – так ого-го! .. Або витріщитись на жука якого та за ним по всьому полю цілий день навколюшки вилазити. (Л. Яновська)
В імперіалістичну війну вилазив рачки по окопах, в окопах і з більшовиками пізнався. (Ю. Збанацький)

Багато ходити, побувати скрізь, у багатьох місцях. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.