ВИКОНАЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

нами зібрано (виконано)

Правильніше: ми зібрали (виконали)
Мова – не калька: словник української мови

ким виконано завдання?

Правильніше: хто виконав завдання?
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь не може здійснити (виконати) щось

Правильніше: не під силу
Мова – не калька: словник української мови

зробити (виконати, сказати) щось недоречно

Правильніше: утяти (утнути) до гапликів
Мова – не калька: словник української мови

виконати чиє бажання

Правильніше: учинити чию волю
Мова – не калька: словник української мови

виконати умову

Правильніше: дотримати (додержати) умови
Мова – не калька: словник української мови

виконати свій обов'язок

Правильніше: зробити своє діло
Мова – не калька: словник української мови

виконати обіцянку

Правильніше: додержати (дотримати) слова
Мова – не калька: словник української мови

Подання, подавання і подача

В українській мові  для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.

Замініть іменник подача на один із варіантів: подання, подавання (дія); або перебудуйте речення, використавши дієслово: подавати.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
призначити дату та час подачі документів призначити дату та час подання документів
подача на розгляд подавання на розгляд
виконати подачу м'яча подати м'яч

АЛЕ:

подача  удар, яким м'яч уводиться в гру; спеціальний пристрій, механізм, який забезпечує переміщення інструмента і оброблюваної на верстаті деталі.

Найскладніша подача — у стрибку.

Явдоха з господарем пішла різати січку. Вона товстими оберемками натоптувала в подачу солому — нехай крутить! (Степан Чорнобривець).

безособові форми на -но, -то

Почнемо з того, що незмінювана форма дієслова твориться від пасивних дієприкметників шляхом зміни закінчення на суфікс -о: прочитаний – прочитано, виготовлений – виготовлено, забутий – забуто. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При цій формі не буває підмета, але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: звіт заслухано, всі роботи розглянуто, помилок не виявлено.
Згадаймо відому українську народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли
Використовувати форму на -но, -то слід замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Маємо писати: споруджено нову станцію метрополітену, а не споруджена нова станція метрополітену. Але: бійці були виснажені після важкого бою. Безособова форма виражає дію, що відбулася недавно. Іспит складено, підручники здано. Якщо ж ідеться про дію давноминулу, то додаються дієслова було чи буде. Цю вулицю було прокладено на початку ХІХ сторіччя; незабаром буде відзначено ювілей журналу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)