ВЕЖА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: вежа

Правильніше: башта, вежа

Перевірте вживання:

башта — верхня, обертова частина корпусу танка, бронеавтомобіля, споруда на судні, в якій містяться гармати або кулемети;

і вежа — висока вузька споруда, що має висоту значно більшу за ширину і будується окремо або як складова частина фортеці, палацу.

Примітка: Втім, у словниках вежа і башта подаються по суті як абсолютні синоніми.

Перевірте вживання:

башта — верхня, обертова частина корпусу танка, бронеавтомобіля, споруда на судні, в якій містяться гармати або кулемети;

і вежа — висока вузька споруда, що має висоту значно більшу за ширину і будується окремо або як складова частина фортеці, палацу.

ПРИМІТКА:

Втім, у словниках вежа і башта подаються по суті як абсолютні синоніми.

Читачеві часом важко зорієнтуватися, де саме ставити кожен з іменників. Якщо глибше проаналізувати випадки, коли трапляються ці слова, то можна зробити висновок: вежа і башта виступають у значенні «складова частина фортеці, палацу або окрема споруда». Фортеця з вежами, башта замку. Слово башта вживають здебільшого як військовий термін. Це верхня обертова частина корпусу танка, бронеавтомобіля; споруда на кораблі, в якій містяться гармати або кулемети. «Капітан стояв, висунувшись по груди з башти, і поглядав за шляхом, за рухом, за повітрям» (Леонід Первомайський), «Ой, дозволь, батьку отамане, нам на башти стати – не одному генералу з пліч голівку зняти» (історична дума). А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, або про архітектурні об'єкти, надто готичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само на позначення технічних конструкцій, що мають спеціальне призначення, варто користуватися цією лексемою: телевізійна вежа, пожежна вежа. Вишка – переважно споруда для стрибків у воду або для розміщення чогось на певній висоті. Вишка для стрибків, сторожова вишка.

Часом постає питання — яке з цих двох слів, що обидва відповідають російському іменнику башня, краще застосувати в тому чи тому контексті — башта чи вежа?
Ці слова бачимо в українській класичній літературі, в творах сучасних наших українських письменників і в фольклорі: «Змурував високу башту» (Б. Грінченко); «Ой позволь, батьку отамане, нам на башти стати — не одному генералу з пліч голівку зняти» (історична дума); «Капітан стояв, висунувшись по груди з башти, і поглядав за шляхом, за рухом, за повітрям» (Л. Первомайський) і «Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова» (народна пісня зі збірки Я. Головацького); «Видніються вже віддаля увінчані ясною зіркою озорені вежі Кремля» (М. Бажан).
Із цих прикладів читачеві ще важко зорієнтуватись, де саме слід ставити перше чи друге слово. Якщо глибше проаналізувати всі ті випадки, де трапляються ці слова, то можна зробити такий висновок: слово башта треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в наведеній вище історичній думі й «Енеїді» І. Котляревського: «Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах». Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці (наприклад, башта в танку), як це видно з цитати, взятої з твору Л. Первомайського. А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, наприклад, споруди Кремля, як це читаємо в вірші М. Бажана, або про архітектурні об'єкти, надто ґотичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.
Було ще слово гуляй-городина, що означало високу рухому дерев'яну споруду на зразок башти, яку підкочували колись під час бомбардування до ворожих мурів. Це слово втратило нині свою практичну вагу й може придатись хіба що в якомусь історичному творі.