Підтримати проєкт!

ВЕЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

ве́жа́ «башта; [в’язниця; віз; хата]»
в'яза́ти

ве́жа́ «башта; [в’язниця; віз; хата]»

псл. *věža‹ *vēzja «будинок, віз на колесах або полозах», споріднене з vezǫ «везу», ѵоzъ «віз»;
наявність е замість очікуваного і в українській мові дає підставу вважати це слово запозиченням з польської мови;
виведення псл. věža з věs-ja «будинок» (Мартынов Рус. и сл. языкозн. 191) викликає сумнів;
зіставлення з двн. sweige (нвн. Schweige, Schwaige) «скотарня, обора» (Machek ESJČ 688) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти

jaža «будинок»
vež
veža
véža «сіни, передня»
wieża
wjaža «будинок»
wježa
ве́жа «башта, купол»
вежа́стий «у формі вежі»
ве́жній «сторож вежі»
вежо́вий «палатка, юрта, башта, кибитка»
ве́за «башта, в’язниця»
вѣжа «шатро, кибитка, башта»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sweige «скотарня, обора» (нвн. Schweige, Schwaige)(Machek ESJČ 688) давньоверхньонімецька
*věža‹ *vēzja «будинок, віз на колесах або полозах» праслов’янська
věža з věs-ja «будинок» праслов’янська
vezǫ «везу» ?
ѵоzъ «віз» ?
Відключити рекламу

в'яза́ти

псл. vęzati;
основа vęz-, очевидно, є результатом контамінації коренів *ǫz- ‹ іє. *angh(пор. стсл. ѫзъкъ «вузький», гр. γχω «зв’язую», лат. ango «звужую») і іє. ergh- (стсл. от-връзѫ «розкрию, відчиню», др. верзати «в’язати», лит. veržti «стягувати, стискати, давити»);
можливо, споріднене з прус. winsus «шия», вірм. viz «тс.»;
менш імовірними є припущення про схрещення *ęzati і *vьrzati (Meillet MSL 8, 236; Études 215) і про зв’язок з лит. výžti «вити, плести» (Machek ESJČ 679) або з гот. windan «вити» та про вплив з боку *ǫza «узи»(Брандт РФВ 22, 115);
р. вязать, бр. вяза́ць, др. вязати, п. wiązać, ч. vázati, слц. viazať, вл. wiazać, нл. wjezaś, болг. ве́жа, м. везе «вишиває», схв. ве́зати, слн. vézati, стсл. ВѦЗАТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в'я́жучий
в'яза́лець «в’язальник»
в'яза́льний
в'яза́льник
в'яза́льце (бот.)
в'язан «жмутик, букет» (ь)
в'я́занка
в'язба́ «ув’язнення»
в'я́зень
в'язи́ «в’язь у санях»
в'я́зи (анат.)
в'язи́ла «кайдани» (заст.)
в'язи́ля «в’язальниця»
в'я́зи́стий «товстошиїй»
в'язі́вка «витка рослина, хміль, березка і под.»
в'язі́й
в'я́зі́ль «зв’язка»
в'язі́льник «тс.»
в'язі́льниця «в’язальниця»
в'я́зка
в'я́зки́й
в'язкува́тий
в'я́зло «все, чим можна в’язати»
в'язни́й «шийний»
в'я́зник «в’язень»
в'язни́ти «ув’язнювати»«зв’язка Ж; зав’язь»
в'язни́ця
в'язни́чний
в'я́знути
в'я́зня «в’язниця»
в'я́зо́к «зв’язок (різні частини воза, саней, човна, корзини); хребець»
в'язу́ра «велика в’язка»
в'язу́чий
в'язь «зав’язь; старовинний вид письма; зв’язок (мех.); [капиця Л]»
в'я́зьмо «перевесло»
за́в'я́зка
за́в'язь
зв'я́зка
зв'язкі́вець
зв'я́зний
зв'язо́к
зв'язь
зобов'яза́ти
нав'я́зкуватий
нав'я́зливий
на́в'язь «настирливість»
обв'я́зка
обв'я́зувальний
обов'язко́вий
обо́в'язок
обов'я́зувальник
пере́в'яз
перев'я́зка
перев'язкува́тий «з перехватом посередині» (про посуд)
перев'я́зник
перев'я́зочна
перев'я́зочний
пере́в'язь
підв'я́зка
підв'я́зувальний
пі́дв'язь «місце, де балка запускається в стовп, що її підтримує» (теслярське)
прав'я́зливий
при́в'я́зка
прив'язни́й
прив'язник
при́в'язок
при́в'язь
про́в'язь «середня частина рибальської сітки»
розв'я́зка
розв'я́зний
ро́зв'язо́к
ро́зв'язь
у́в'я́зка
ув'язливий
ув'я́знений
ув'я́знення
ув'я́знювати
у́в'язь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вяза́ць білоруська
ве́жа болгарська
wiazać верхньолужицька
viz «тс.» вірменська
windan «вити» готська
вязати давньоруська
ѫзъкъ , гр. γχω , лат. ango «вузький»«зв’язую»«звужую» індоєвропейська
ergh- (стсл. от-връзѫ «розкрию, відчиню», др. верзати «в’язати», лит. ve$ržti «стягувати, стискати, давити») індоєвропейська
výžti «вити, плести» литовська
везе «вишиває» македонська
wjezaś нижньолужицька
wiązać польська
vęzati праслов’янська
winsus «шия» прусська
вязать російська
ве́зати сербохорватська
viazať словацька
vézati словенська
ѫзъкъ , гр. γχω , лат. ango «вузький»«зв’язую»«звужую» старослов’янська
ВѦЗАТИ старослов’янська
vázati чеська
vęz- ?
*ǫz- ?
ѫзъкъ , гр. γχω , лат. ango «вузький»«зв’язую»«звужую» ?
*ęzati ?
*ǫza «узи» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України