БУЛО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Існувати і бути
Якщо дієcлово існувати стосується неістоти, мовиться про абстрактне явище, факт, подію, предмети тощо, то замініть на: бути, є; у заперечному реченні на: не бути, немає.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Серед людей існує певне нерозуміння. | Серед людей є певне нерозуміння. |
| Однак існує певна проблема. | Однак є певна проблема. |
| Такого закону не існує. | Такого закону немає. |
| Ще вчора не існувало такої організації. | Ще вчора не було такої організації. |
АЛЕ:
Вони десь так захопились одне одним, що я для них не існую (Михайло Коцюбинський).
При обговоренні була активність
Правильніше:
Обговорення було активним
Є відсутнє подружжя
Правильніше:
Не було подружжя
Було і будо
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут будо замість: було.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Це будо прекрасно. | Це було прекрасно. |
Хай там що і як би там не було
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію як би там не було на стилістично кращий варіант: хай там що.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як би там не було, а у владу приходять нові люди. | Хай там що, а у владу приходять нові люди. |
Йдеться, мовиться і сказано
Замініть для урізноманітнення мовлення дієслово сказано на стилістично кращий варіант: йдеться, йшлося, мовиться, мовилося.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У листі було сказано, що вони не приїдуть. | У листі йшлося, що вони не приїдуть. |
Капосне “як”
Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало
В українській мові є два минулі часи — минулий і давноминулий. Минулий час, не маючи особових закінчень, означає, що дія відбувалася в минулому, колись: я читав цю книжку; давноминулий час, який твориться з форм минулого часу відмінюваного дієслова й допоміжного дієслова бути, означає, що одна минула дія відбулась раніше від другої: я читав був цю книжку, та забув її зміст: «Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, і заборонив» (Марко Вовчок). Цією складеною формою давноминулого часу користуються й тоді, коли треба показати минулу перервану дію: «Лукаш... знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези» (Леся Українка).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).
Про це було відзначено
Правильніше:
Це було відзначено
Як ні в чому не бувало
Правильніше:
Наче й не було нічого
Як би там не було
Правильніше:
Хоч би як
Весь час так було
Правильніше:
Завжди так було
Куди захоплюючим було б
Правильніше:
Більше захоплювало б
На відповідь не треба було довго чекати
Правильніше:
На відповідь не довелося довго чекати
Проект розглядався
Правильніше:
Проект було розглянуто
Сестрі не було в чому одягнутися
Правильніше:
Сестра не мала в що одягнутися
Як це мало місце
Правильніше:
Як було
Що було завдано додому?
Правильніше:
Що задано додому?
Треба себе вбрати
Правильніше:
Треба було вбратися, одягтися
Було зачеплено питання про організацію музею
Правильніше:
Порушили проблему організації музею
Собор було побудовано
Правильніше:
Собор споруджений (споруджено)
Підтвердженням останнього було
Правильніше:
Підтвердженням цього було
Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути
Дієслова в другій особі однини теперішнього часу та в майбутньому часі доконаного виду мають закінчення -еш (-єш), -иш (-їш): хочеш, будуєш, вариш, гоїш, захочеш, збудуєш, звариш, загоїш. Виняток становлять дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти: ти даси, їси, відповіси, розповіси, а не даш, їш, відповіш, розповіш, як то часом, надто в західних областях України, кажуть.
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).
будьте здорові – бувайте здорові
У 11-томному академічному тлумачному словникові української мови (СУМ) зазначено, що будь здоров (здорова), будьте здорові – ввічливе побажання при прощанні. Бувай здоров (здорова) – це також усталена форма прощання з окремою людиною, відповідно бувайте здорові – прощання з кількома особами або з однією, коли звертаються до неї на «ви». «Засвистали партизани вночі по діброві, Виряджали їх дівчата: – Бувайте здорові!» (Андрій Малишко).
Отже, словосполучення будьте здорові та бувайте здорові можна розглядати як тотожні за значенням. Але між ними все-таки є певна відмінність. Зворот будьте здорові являє собою сталу формулу; вилучення одного з її компонентів руйнує вислів. А в формулах бувай здоров (здоровий, здорова), бувайте здорові, якщо відкинути друге слово, перше може виступати самостійно (бувай, бувайте) з тим самим значенням, що й усе сполучення.
Вислів бувайте здорові та його скорочений варіант уживаються лише при прощанні, а будь (будьте) здоровий, здорова (здорові) – й у інших ситуаціях, зокрема як форма привітання (тільки в останньому випадку узвичаєний інакший порядок слів: здоров був, здорова була, здоровенькі були).
Отже, словосполучення будьте здорові та бувайте здорові можна розглядати як тотожні за значенням. Але між ними все-таки є певна відмінність. Зворот будьте здорові являє собою сталу формулу; вилучення одного з її компонентів руйнує вислів. А в формулах бувай здоров (здоровий, здорова), бувайте здорові, якщо відкинути друге слово, перше може виступати самостійно (бувай, бувайте) з тим самим значенням, що й усе сполучення.
Вислів бувайте здорові та його скорочений варіант уживаються лише при прощанні, а будь (будьте) здоровий, здорова (здорові) – й у інших ситуаціях, зокрема як форма привітання (тільки в останньому випадку узвичаєний інакший порядок слів: здоров був, здорова була, здоровенькі були).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
давайте й ми будемо благорозумними
Правильніше:
будьмо й ми при розумі; маймо й ми розум
Мова – не калька: словник української мови
давайте будемо послідовними
Правильніше:
будьмо послідовними
Мова – не калька: словник української мови
будь ласка, продовжуйте читати
Правильніше:
будьте ласкаві, читайте далі; читайте далі, якщо (коли) ласка
Мова – не калька: словник української мови
будемо гідні цієї місії
Правильніше:
будьмо гідні цієї місії
Мова – не калька: словник української мови
Бути, стати, з'являтися, приходити, поставати і являтися
Перевірте вживання дієслова являтися і в разі потреби замініть:
бути, стати — як зв'язка у складеному присудку;
з'являтися, прибувати, приходити, поставати — в який-небудь населений пункт, установу тощо.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Сам він являється лауреатом двох премій. | Сам він є лауреатом двох премій. |
| Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не являлася на роботу. | Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не приходила на роботу. |
АЛЕ:
являтися — показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним.
Чого являєшся мені у сні? (Іван Франко).
Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися
Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:
розташовуватися, лежати — про географічне положення;
міститися — входити до складу, бути всередині;
перебувати — у якому-небудь місці (про людей);
стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);
знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;
бути — у загальному значенні;
або перефразуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Київ знаходиться на березі Дніпра. | Київ лежить на березі Дніпра. |
| Його кабінет знаходився в будівлі ради. | Його кабінет містився в будівлі ради. |
| Діти знаходяться у безпечному місці. | Діти перебувають у безпечному місці. |
| Літаки знаходяться в ангарі. | Літаки стоять в ангарі. |
| Він умів знаходитися у скрутній ситуації. | Він умів давати собі раду у скрутній ситуації. |
| Він знаходився у бідності. | Він жив бідно. |
| Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. | Хлопець цілковито залежав від батька. |
| Жінка знаходилася вдома. | Жінка була вдома. |
| Юнак знаходився на військовій службі. | Юнак служив у війську. |
АЛЕ:
знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.
Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).
Становити і складати
Замініть дієслово складати, якщо його вжито у значенні «давати в сукупності» чи «бути складником чогось; являти собою щось», на стилістично кращий варіант: становити, бути, являти собою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Потужність цеху складає 100 виробів А або 300 виробів В за добу. | Потужність цеху становить 100 виробів А або 300 виробів В за добу. |
| Опонент хибно вважає, що щоденник Лясоти складає виняток серед джерел XVII ст. | Опонент хибно вважає, що щоденник Лясоти становить виняток (є винятком) серед джерел XVII ст. |
АЛЕ:
Потім друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати.
Становити, бути і становити собою
Замініть скальковану конструкцію становити собою на стилістично кращий варіант: становити, бути.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Україна і досі становить собою серйозний виклик для Європейського Союзу. | Україна і досі становить серйозний виклик для Європейського Союзу. |
| Це становить собою велику проблему. | Це є великою проблемою. |
У захваті, не тямлячи себе і без розуму
Замініть нехарактерний для української мови вислів (бути) без розуму на стилістично кращий варіант: (бути) у захваті, у захопленні, упадати за (кимось, чимось); не тямлячи (не пам'ятаючи) себе, не тямлячись.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Дівчина просто без розуму від нового смартфона. | Дівчина просто у захваті від нового смартфона. |
| А хлопці від Марії аж без розуму. | А хлопці за Марією аж упадають. |
| Вона була без розуму від страху. | Вона не тямила себе від страху. |
АЛЕ:
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Бути, траплятися і мати місце
Конструкція мати місце, що вказує на факт якоїсь події, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: бути, траплятися, відбуватися;
АБО
перефразуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Має місце такий прикрий факт. | Є такий прикрий факт. |
| Така ситуація має місце і на цьому комбінаті. | Така ситуація трапляється і на цьому комбінаті. |
| Мають місце випадки неявки учнів на заняття. | Буває, що учні не з'являються на заняття. |
АЛЕ:
Він має місце біля вікна.
Бути, являти собою і представляти собою
Замініть скальковану конструкцію представляти собою на стилістично кращий варіант: бути, являти собою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як відкрити VSD і що собою представляє цей формат? | Як відкрити VSD і чим є цей формат? |
| Що представляє собою на сьогодні служба порятунку України? | Що являє собою на сьогодні служба порятунку України? |
Бути, ставати, рушати, обставати, стирчати і виступати
Перевірте вживання дієслова виступати, виступити, і в разі потреби замініть:
бути, ставати, стати (чим) — у загальному значенні;
рушати, рушити — в похід;
обставати, обстати за (що) — на захист чогось чи когось;
стирчати, випинатися — назовні.
Або перебудуйте речення, використавши відповідні дієслова.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| іншою причиною виступає використання препаратів | іншою причиною є використання препаратів |
| військо виступило | військо рушило |
| виступати за скасування закону | обставати за скасування закону |
| антена виступає назовні | антена стирчить назовні |
| це виступило причиною аварії | це спричинило аварію |
АЛЕ:
Виступати перед публікою; піт виступив; повагом виступати.
повинні були бути
Правильніше:
мали бути
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
все рівно, мені однаково, мені байдуже, про мене, насильно милим не будеш, на милування нема силування, вистава була до того поганою, що..., вистава була такою поганою, під відкритим небом, просто неба
Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
будемо відвертими
Правильніше:
будьмо відверті
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Скажіть, будьте добрі
Правильніше:
Скажіть, будь ласка (будьте ласкаві, прошу сказати)
Повинні були бути
Правильніше:
Мали бути
Повинні були бути
Правильніше:
Мали бути
як багато будеш знать, то скоро зостарієшся
Правильніше:
більше будеш знати, менше будеш спати
Мова – не калька: словник української мови
я вибачаюся
Правильніше:
вибачте, будь ласка
Мова – не калька: словник української мови
це тільки квіточки, а ягоди попереду
Правильніше:
се тільки цвіт, а ягідок пождіть; це тільки цвіт, а ягідки будуть
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь подає надії на майбутні успіхи
Правильніше:
буде толк (будуть люди) з когось
Мова – не калька: словник української мови
хто пізно ходить, той сам собі шкодить
Правильніше:
опізнився козак, так будеш і так
Мова – не калька: словник української мови
усі люди смертні
Правильніше:
усі люди вмирущі; смерті не минути (не відперти); усім там бути; усі ми там будемо
Мова – не калька: словник української мови
увійти в курс діла
Правильніше:
збагнути суть справи; розібратися в суті
Мова – не калька: словник української мови
у випадку вашої згоди
Правильніше:
якшо ваша згода; якшо ви [будете] згодні; у разі вашої згоди
Мова – не калька: словник української мови
ті фотографії, що були показані мною
Правильніше:
ті світлини, що я показав
Мова – не калька: словник української мови
тихше їдеш – дальше будеш
Правильніше:
помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку
Мова – не калька: словник української мови
терпи, козаче, – отаманом будеш
Правильніше:
їж, козо, лозу, коли сіна немає
Мова – не калька: словник української мови
суть діла
Правильніше:
суть справи
Мова – не калька: словник української мови
смисл
Правильніше:
рація; сенс; суть; сутність; єство; внутрішня природа; раціональне зерно
Мова – не калька: словник української мови
сенс
Правильніше:
глузд; рація; суть; зміст
Мова – не калька: словник української мови
сам жаліти будеш
Правильніше:
сам не радий будеш
Мова – не калька: словник української мови
розкривати (з'ясовувати) суть якої-небудь справи
Правильніше:
розмотувати клубок (клубка)
Мова – не калька: словник української мови
присядьте
Правильніше:
прошу сідати; сідайте, будь ласка
Мова – не калька: словник української мови
при наявності вільних місць
Правильніше:
якщо є (будуть) вільні місця (посади)
Мова – не калька: словник української мови
порівну; щоб всі були задоволені
Правильніше:
всім по сім
Мова – не калька: словник української мови
пока )
Правильніше:
будь здоров; бувай
Мова – не калька: словник української мови
по всякому поводу
Правильніше:
з будь-якого приводу; з будь-якої причини; будь з чого; аби з чого; з усякого приводу
Мова – не калька: словник української мови
перепрошую, вибачаюся
Правильніше:
вибачайте; вибачте, будь ласка; прошу мене вибачити; прошу вибачення
Мова – не калька: словник української мови
перемога залишилася за нами
Правильніше:
перемога була наша; ми перемогли
Мова – не калька: словник української мови
ось де собака заритий
Правильніше:
так от у чім сила, що кобила сива; так от у чім сила (суть); ось де притичина (заковика); видно, де дно
Мова – не калька: словник української мови
осмислити суть справи
Правильніше:
збагнути (осягнути, з'ясувати, усвідомити) суть справи; увійти в суть справи
Мова – не калька: словник української мови
ним була написана дисертація
Правильніше:
він написав дисертацію
Мова – не калька: словник української мови
не судіть строго
Правильніше:
будьте вибачливими
Мова – не калька: словник української мови
не стану скривати
Правильніше:
не приховуватиму; не буду приховувати
Мова – не калька: словник української мови
не спитавши броду, не сунься у воду
Правильніше:
з сокирою не лізь туди, де пила не була
Мова – не калька: словник української мови
не зівай!
Правильніше:
не лови ґав! не будь роззявою (ґавою)! пильнуй!
Мова – не калька: словник української мови
не вникаючи в суть справи; не задумуючись
Правильніше:
одним розчерком пера
Мова – не калька: словник української мови
насильно милим не будеш
Правильніше:
на милування нема силування; силою не будеш милою; не поможуть і чари, як хто кому не до пари; не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня; силком не націлуєшся; силуваним волом не доробишся; силуваним конем не поїдеш; силою колодязь копати – води не пити; не можна нелюба любить
Мова – не калька: словник української мови
матимеш (будуть) неприємності
Правильніше:
вилізе боком
Мова – не калька: словник української мови
курчат по осені рахують
Правильніше:
поки хвалько нахвалиться, будько добудеться; що було – бачили, а що буде – побачимо; восени й курчата курми будуть; восени й горобець багатий; кажуть «гоп», як перескочать
Мова – не калька: словник української мови
куди твої очі дивилися?
Правильніше:
де твої очі були?
Мова – не калька: словник української мови
їжте, будь ласка
Правильніше:
зволяйтесь, призволяйтесь
Мова – не калька: словник української мови
і на нашій вулиці буде свято
Правильніше:
і в наше віконце засвітить сонце; діждемо тієї години, що будуть по шелягу дині
Мова – не калька: словник української мови
залишимо це
Правильніше:
не будемо про це
Мова – не калька: словник української мови
завтраками ситий не будеш
Правильніше:
жданиками не наїсися
Мова – не калька: словник української мови
з нього буде (вийде) толк
Правильніше:
з нього будуть люди; з нього буде пуття; з нього щось [путнє] буде
Мова – не калька: словник української мови
дуже давно, за незапам'ятних часів
Правильніше:
як баба була дівкою; за царя бомка, як була земля тонка; за царя опенька, як земля була тоненька; за царя гороха (панька, тимка, митрохи, хмеля)
Мова – не калька: словник української мови
дотримуйся правил ввічливості
Правильніше:
будь чемним
Мова – не калька: словник української мови
доб'юся, що б там не сталося
Правильніше:
за всяку ціну доб'юся (діпнуся) [свого]; не я буду, щоб я не добувся
Мова – не калька: словник української мови
добрий день
Правильніше:
добридень; доброго здоров'я; здорові (здоровенькі) були
Мова – не калька: словник української мови
діла давно минувших днів
Правильніше:
походи царя гороха; за царя томка, як земля була тонка
Мова – не калька: словник української мови
дивитися в суть справи
Правильніше:
дивитися в корінь справи
Мова – не калька: словник української мови
давайте не будемо
Правильніше:
менше з тим
Мова – не калька: словник української мови
давайте будемо вести себе пристойно
Правильніше:
поводьмося чемно
Мова – не калька: словник української мови
говорити, оминаючи суть справи
Правильніше:
ходити кругами
Мова – не калька: словник української мови
говорити про суть справи не зразу
Правильніше:
почати здалека
Мова – не калька: словник української мови
глибоко не вникати в суть чого-небудь
Правильніше:
скакати по верхах
Мова – не калька: словник української мови
всякому овочу свій час
Правильніше:
не тепер по гриби ходити, а восени, коли будуть родити
Мова – не калька: словник української мови
була не була
Правильніше:
що буде, те (то) й буде; хай буде що буде; хай (най) діється (буде) що хоче; або (чи, хоч) пан або (чи, хоч) пропав
Мова – не калька: словник української мови
була не була – катай з плеча
Правильніше:
ласувати так ласувати – бий, жінко, ціле яйце в борщ
Мова – не калька: словник української мови
була б шия, а ярмо знайдеться
Правильніше:
аби хліб, а зуби знайдуться
Мова – не калька: словник української мови
будьте люб'язні
Правильніше:
з ласки своєї
Мова – не калька: словник української мови
будьте добрі
Правильніше:
будьте ласкаві; коли (якщо) ваша ласка
Мова – не калька: словник української мови
будьте впевнені
Правильніше:
будьте певні; майте певність
Мова – не калька: словник української мови
будьмо відверті
Правильніше:
що є, то є
Мова – не калька: словник української мови
будь милостивий
Правильніше:
будь ласкавий
Мова – не калька: словник української мови
будь людиною!
Правильніше:
май совість!
Мова – не калька: словник української мови
будь добрий
Правильніше:
будь ласка; будь ласкавий; коли ласка [твоя]; зроби ласку
Мова – не калька: словник української мови
будуть значні прибутки
Правильніше:
пливе солідний куш
Мова – не калька: словник української мови
будеш знати, почім фунт лиха
Правильніше:
знатимеш (дізнаєш), почім ківш лиха
Мова – не калька: словник української мови
будеш знати кузькіну маму
Правильніше:
знатимеш, почім в тростянці гребінці
Мова – не калька: словник української мови
будемо надіятися
Правильніше:
будемо сподіватися
Мова – не калька: словник української мови
буде толк з кого
Правильніше:
будуть люди з кого; буде пуття з кого
Мова – не калька: словник української мови
бійкою прав не будеш
Правильніше:
що кулак, то ще не право
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Будь-як і будь як
За Правописом (§30 3. в) прислівник будь-як пишеться з дефісом.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Із 1 квітня рибалити можна буде не всюди та не будь як. | Із 1 квітня рибалити можна буде не всюди та не будь-як. |
АЛЕ:
Не будь як всі!
Будь-який і будь який
За Правописом (§28 2. б) займенник будь-який пишеться з дефісом.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Коробка вартістю $99 перетворює будь який смартфон на 3D-принтер. | Коробка вартістю $99 перетворює будь-який смартфон на 3D-принтер. |
Проєкт, проєкція і проект, проекція
За Правописом 2019 (§ 126) звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: проєкт, проєкція.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Проект було завершено вчасно. | Проєкт було завершено вчасно. |
| Приклади обчислення проекції вектора для плоских задач. | Приклади обчислення проєкції вектора для плоских задач. |
Звук [j] в іншомовних словах
За Правописом 2019 (§ 126) звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: буєр, конвеєр, плеєр, флаєр,круїз, мозаїка, параноя, секвоя, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, фоє, єті, Гаїті, Гоя, Єйтс, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Плейєр не працює. | Плеєр не працює. |
| Видатним німецьким філософом-матеріалістом був Людвіг Фейєрбах. | Видатним німецьким філософом-матеріалістом був Людвіг Феєрбах. |
Рієлтор чи ріелтор
За Правописом 2019 (§130) в іншомовних словах голосний [e] після букв на позначення голосних, ь і апострофа вживається є: рієлтор, клієнт.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ріелтор: хто це і як він працює. | Рієлтор: хто це і як він працює. |
АЛЕ:
Якщо префікс у слові або перша частина складного слова закінчується на голосний, то після неї пишемо е: діелектрик, діетил, поліедр.
Хімієтерапія чи хіміотерапія
За Правописом 2019 (§35) у складних словах, у яких перша частина утворена від іменника м'якої групи, сполучним звуком буде Е (графічно є): хімієтерапія, краєзнавство, боєздатність.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| В Ізраїлі вчені винайшли спосіб, як вводити хіміотерапевтичні препарати лише в ракові клітини без шкоди здоровим. | В Ізраїлі вчені винайшли спосіб, як вводити хімієтерапевтичні препарати лише в ракові клітини без шкоди здоровим. |
Мати здатність, бути здатним, опановувати і володіти
Перевірте доречність вживання дієслова володіти і в разі потреби замініть:
мати здатність, бути здатним — який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином;
опановувати — ґрунтовно засвоювати щось;
орудувати — вправно діяти;
знати — мати певні чи спеціальні знання.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він володіє здатністю спалахувати за високої температури. | Він має здатність спалахувати за високої температури. |
| Він вчив їх володіти зброєю і тактикою. | Він вчив їх опановувати зброю і тактику. |
| Лицар вправно володіє мечем. | Лицар вправно орудує мечем. |
| Журналіст володів двома мовами. | Журналіст знав дві мови. |
| Хлопець не володів своїми почуттями. | Хлопець не панував над своїми почуттями. |
АЛЕ:
володіти — мати що-небудь у своїй власності.
Він володів земельною ділянкою біля ріки.
Чи то…, чи то… і будь то
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію будь то, якщо це допустове речення або перелік можливих варіантів, на стилістично краще: чи то…, чи то…
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, будь то прибиральниця, менеджер чи шеф-кухар. | Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, чи то прибиральниця, чи то менеджер, чи то шеф-кухар. |
Не бути, не видаватися і не представлятися
Замініть скальковану конструкцію не представляється на стилістично кращий варіант: не є, не видається, або перебудуйте речення, використавши відповідне слово з префіксом не-.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Такий варіант не представляється можливим. | Такий варіант неможливий / Такий варіант не є можливим (є неможливим). |
| Розкрити всі теорії не представляється можливим через брак часу. | Розкрити всі теорії неможливо (не видається можливим) через брак часу. |
Якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби і у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності
Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У випадку необхідності наші фракції будуть у Раді в повному складі. | Якщо треба, наші фракції будуть у Раді в повному складі. |
| Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу при необхідності якісно провести мобілізацію. | Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу в разі потреби якісно провести мобілізацію. |
(Не) здається можливим, є (не)можливим і (не) видається можливим
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм (не) видається можливим на стилістично кращий варіант: (не) здається можливим, є (не)можливим, (не) можна, (не)можливо.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Сьогодні вночі мені видається можливим усе. | Сьогодні вночі мені здається можливим усе. |
| Встановити точну поширеність синкопальних станів не видається можливим. | Встановити точну поширеність синкопальних станів неможливо. |
| Видається можливим виділити такі сім організаційних етапів маркетингових досліджень. | Можна виділити такі сім організаційних етапів маркетингових досліджень. |
Має бути і має буди
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут має буди замість: має бути.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Тут має буди новий будинок. | Тут має бути новий будинок. |
Мати рацію і бути правим
Перевірте, чи не йдеться про слушну думку, і використайте конструкцію: мати рацію; ваша правда.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ви праві. | Ви маєте рацію. Ваша правда. |
| З'ясувалося, що хлопець був правий. | З'ясувалося, що хлопець мав рацію. |
АЛЕ:
За переконаннями він правий націоналіст.
Крайній правий нападник порушив правила.
За браком, бракувати і бути відсутнім
Слова відсутній, відсутність, коли мовиться не про людей, а про речі, замініть: за браком, бракувати, не бути (немає).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Докази відсутні. | Доказів немає. |
| У тексті відсутні потрібні слова. | У тексті бракує потрібних слів. |
| Через відсутність доказів їх відпустили. | За браком доказів їх відпустили. |
АЛЕ:
Відсутні на минулому засідання свідки зараз у залі.
Не спроможен і не в стані
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію (бути) не в стані на стилістично кращий варіант: не спроможен (спроможна…).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Набридло навчання і ти навіть не в стані за нього братися? | Набридло навчання і ти навіть не спроможен за нього братися? |
Нинішній, сучасний, наявний і існуючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть існуючий на один з варіантів: наявний, нинішній, сучасний, — або підрядне речення.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Існуючі технології | Наявні технології |
| Існуючий стан справ | Нинішній стан справ |
| Існуючий на ринку дефіцит пришвидшує зростання цін. | Дефіцит, що є на ринку, пришвидшує зростання цін. |
Припадати, доводитися, траплятися і приходитися
Перевірте вживання дієслова приходитися і в разі потреби замініть:
припадати — відповідати сподіванням, подобатися;
випадати — діставатися внаслідок яких-небудь обставин; траплятися;
доводитися — бути змушеним;
траплятися — відбуватися, діятися, ставатися;
бути — у загальному значенні.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| приходитися до душі | припадати до душі |
| приходитися на чиюсь долю | випадати на чиюсь долю |
| день на день не приходиться | день на день не випадає |
| мені приходилося багато працювати | мені доводилося багато працювати |
| мені приходилося бачити його іноді на вулиці | мені траплялося бачити його іноді на вулиці |
| коли прийдеться | коли трапиться, коли час випаде |
| приходитися родичем | бути родичем |
АЛЕ:
приходитися — відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками.
Ану, придіньте калоші, чи прийдуться? (Степан Васильченко).
Бути родичем, близький і зрідні
Перебудуйте речення зі скалькованим прислівником зрідні, використавши стилістично кращі варіанти: бути родичем; рідний брат (сестра); близький (за характером).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Іван був зрідні Марічці. | Іван був родичем Марічці. |
| Радість зрідні печалі. | Радість — рідна сестра журбі; З журбою радість обнялася. |
| Але, з іншого боку, картини художниці з Богданівки зрідні голландському «живопису квітів» 17 ст. | Але, з іншого боку, картини художниці з Богданівки близькі за характером до голландського «живопису квітів» 17 ст. |
Не годен, не може і не в змозі
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію (бути) не в змозі на стилістично кращий варіант: не годен (годна…), не могти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Просто ми стали іншими, і не в змозі більше терпіти. | Просто ми стали іншими, і не годні більше терпіти. |
| Вже більше двох років Україна не в змозі визначитися з кандидатурою посла в Угорщині. | Вже більше двох років Україна не може визначитися з кандидатурою посла в Угорщині. |
Літери ґ,є,з,і,ї,й,о,ч,ь не можуть бути елементами нумерованого списку
За державним стандартом (ДСТУ 3008-95) не можуть бути елементами списку літери ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, ь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| а) іменники; …
г) прикметники; ґ) прислівники; д) займенники; … |
а) іменники; …
г) прикметники; д) прислівники; е) займенники; … |
Має бути, треба і підлягати
Перевірте можливість замінити канцеляризм підлягати (чомусь) на стилістично кращий варіант: має бути, треба.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Це не підлягає сумніву. | Це річ певна. Це не викликає сумніву. |
| Договір підлягає скріпленню печатками сторін. | Договір має бути скріплено печатками сторін. |
| Документ підлягає перегляду. | Документ треба переглянути. |
Даватися взнаки і давати про себе знати
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію давати про себе знати, якщо мовиться про щось, що стало дуже відчутним, важким, неприємним, на стилістично кращий варіант: даватися взнаки, бути відчутним.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Напевно, десь підсвідомо домашня гра з англійцями ще сидить у нас, і якийсь час ще буде давати про себе знати. | Напевно, десь підсвідомо домашня гра з англійцями ще сидить у нас, і якийсь час ще буде даватися взнаки. |
АЛЕ:
Син дав про себе знати вже з іншої країни.
Можливо і може бути
Замініть сполуку може бути, якщо це вставна конструкція, на стилістично кращий варіант: можливо.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Може бути, тут трапилася помилка машинного перекладу. | Можливо, тут трапилася помилка машинного перекладу. |
АЛЕ:
Незабаром на вулиці може бути вже холодно.
Я маю, ти маєш і в мене є, в тебе є
Замініть конструкцію у мене (тебе, нього, неї, нас, вас, них) є на стилістично кращий варіант: я маю; ти маєш; він, вона, воно має; ми маємо; ви маєте; вони мають.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У мене є можливість скористатися вашою порадою. | Я маю можливість скористатися вашою порадою. |
Нагадувати і бути схожим
Замініть дієслово нагадувати, якщо мовиться про схожість між людьми, предметами, явищами тощо, на: бути схожим на (кого, що), бути подібним до (кого, чого), скидатися на (кого, що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він нагадує батька. | Він схожий на батька. |
| Ця ситуація нагадує минулорічний візит до Києва. | Ця ситуація подібна до минулорічного візиту до Києва. |
АЛЕ:
нагадувати — робити нагадування.
Він нагадав мені, що завтра збори.
Мати право і бути вправі
Замініть скальковану конструкцію бути вправі на стилістично кращий варіант: мати право.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ми вправі вимагати компенсації. | Ми маємо право вимагати компенсації. |
АЛЕ:
У цій вправі багато тексту.
Не заперечувати і бути не проти
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію бути не проти на варіант: не заперечувати (, щоб).
| ТИПОВЕ | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| Він не проти прийти до нас у гості. | Він не заперечує, щоб прийти до нас у гості. |
АЛЕ:
Гладь кота не проти, а за шерстю.
Є
Форма теперішнього часу дієслова бути. У функції зв'язки часто неправомірно замінюється дієсловом являтися. Наприклад: «Цей учень являється членом нашого колективу, і ми повинні відповідати за його поведінку». Треба: «Цей учень є членом нашого колективу…» або «Цей учень — член нашого колективу».
Дієслово являтися в сучасній літературній мові вживається тільки в значенні «ввижатися у сні, під час марення» і як застаріле, вимагаючи після себе давального відмінка (к о м у?). Наприклад, у І. Франка: «Чого являєшся мені у сні?»
Як виникла форма є? Дієслово бути в давній мові у теперішньому часі відмінювалося так: я єсмь, ти еcu, він єсть, ми єсмь, ви єсте, вони суть. З розвитком мови ці форми почали сприймати як застарілі. Замість окремої форми для кожної особи, для всіх осіб почали вживати дієслово є, яке було фонетичним компонентом більшості колишніх особових форм (крім форми 3-ї особи множини — суть). Так воно вживається і в сучасній мові. Та за певних умов, зокрема, коли треба підкреслити урочистість, значимість того, про що говориться, чи для стилізації під давньоруську або під давньоукраїнську мову, в художній літературі використовуються давні особові форми дієслова бути (єси, єсть, єсте). Наприклад: «Що ти за сила єси — питали». (П. Тичина.) «Ви — месники тепер за них, ви месники єсте». (М. Бажан.)
Давня форма 3-ї особи однини єсть може в сучасній мові вживатися з будь-якою особою (я єсть, ти єсть, він єсть), наприклад: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була». (П. Тичина.)
У всіх розглянутих прикладах слово єсть виступає в ролі дієслівної зв'язки — допоміжного дієслова, що є частиною складеного присудка. У звичайній, стилістично нейтральній мові зв'язка, виражена дієсловом бути в теперішньому часі, здебільшого пропускається (наприклад, кажуть: я вчителька, а не «я є вчителька», вона розумна, а не «вона є розумна»), проте в науковому стилі зв'язка є зберігається.
Форма є вживається в усіх стилях мови, а єсть — в емоційно забарвлених текстах, в урочистій мові, найчастіше — в поезії.
Дієслово являтися в сучасній літературній мові вживається тільки в значенні «ввижатися у сні, під час марення» і як застаріле, вимагаючи після себе давального відмінка (к о м у?). Наприклад, у І. Франка: «Чого являєшся мені у сні?»
Як виникла форма є? Дієслово бути в давній мові у теперішньому часі відмінювалося так: я єсмь, ти еcu, він єсть, ми єсмь, ви єсте, вони суть. З розвитком мови ці форми почали сприймати як застарілі. Замість окремої форми для кожної особи, для всіх осіб почали вживати дієслово є, яке було фонетичним компонентом більшості колишніх особових форм (крім форми 3-ї особи множини — суть). Так воно вживається і в сучасній мові. Та за певних умов, зокрема, коли треба підкреслити урочистість, значимість того, про що говориться, чи для стилізації під давньоруську або під давньоукраїнську мову, в художній літературі використовуються давні особові форми дієслова бути (єси, єсть, єсте). Наприклад: «Що ти за сила єси — питали». (П. Тичина.) «Ви — месники тепер за них, ви месники єсте». (М. Бажан.)
Давня форма 3-ї особи однини єсть може в сучасній мові вживатися з будь-якою особою (я єсть, ти єсть, він єсть), наприклад: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була». (П. Тичина.)
У всіх розглянутих прикладах слово єсть виступає в ролі дієслівної зв'язки — допоміжного дієслова, що є частиною складеного присудка. У звичайній, стилістично нейтральній мові зв'язка, виражена дієсловом бути в теперішньому часі, здебільшого пропускається (наприклад, кажуть: я вчителька, а не «я є вчителька», вона розумна, а не «вона є розумна»), проте в науковому стилі зв'язка є зберігається.
Форма є вживається в усіх стилях мови, а єсть — в емоційно забарвлених текстах, в урочистій мові, найчастіше — в поезії.
хлопець був високого росту
Правильніше:
високий на зріст
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
випадок і раз
Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
мати рацію чи бути правим?
Коли йдеться про визнання слушності міркувань або дій, українська мова використовує фразеологічний зворот мати рацію. Він наявний у творах багатьох класиків нашої літератури минулого і сучасного, наголошує мовознавець Олександр Пономарів. Наприклад: «Ех ви, ясновельможні дикуни! Боїтеся Кармелюка – і маєте рацію!» (Степан Васильченко). Синонім цього звороту – ваша (твоя) правда. «Твоя правда: я завалив вступні іспити, бо не готувався до них» (з живих уст). Натомість прихильники зближення чи навіть злиття мов обстоювали й обстоюють калькований з російської вислів ви праві, хоч основними значеннями слова правий (наголос на першому складі) у нас є «справедливий, праведний, безгрішний, невинний», а не «слушний». Ще менше пасують до згаданого фразеологізму омонім правий (протилежне поняття до лівий) та омограф правий (наголос на останньому складі): «рівний, прямий». «Рубайся, дерево, криве і праве» (Матвій Номис). Отже, повноцінні українські відповідники російського вислову вы (ты) правы (прав) – ви (ти) маєте (маєш) рацію; ваша (твоя) правда.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
суть життя
Правильніше:
сенс життя
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Вставні слова
Найчастіше вставними бувають і виділяються комами такі слова й сполучення: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, втім, гадаю, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, природно, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, скажімо, слід гадати, справді, трапляється, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
має місце такий факт
Правильніше:
є такий факт
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у мене є – я маю
Там, де росіяни кажуть у меня есть, українці вживають я маю. Але останнім часом багато хто з наших мовців також став використовувати форму у мене є, яку створено за російським зразком. Тож треба послуговуватися не калькою, а питомим українським зворотом я маю, який відповідає сучасній літературній нормі.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
мати щось робити, бути повинним, мусити
Свого часу Борис Антоненко-Давидович бідкався, що дивний потяг до дієслова мусити зав'язав світ деяким авторам оригінальних творів і перекладів; вони-бо забули про інші близькі вислови – бути повинним, мати щось зробити. Нині у нас впадають в іншу крайність: усі повинні, навіть (нонсенс!) неживі речі: «Гарнітур повинен бути правильно розміщений у квартирі» (реклама). А мусити? Воно, таке доречне, коли йдеться про крайню потребу щось зробити (іноді всупереч бажанню), просто зникло з мовного вжитку. Хіба що нагадає про себе в літературній класиці та фольклорі: «За лихими ворогами мушу покидати» (народна пісня). Отакі метаморфози!
Дуже полюбляють сучасники і вираз бути зобов'язаним. «Вони були зобов'язані спитати», «Хто зобов'язаний постачати добрива?» Навіщо такі довжелезні пасажі, коли легше і ближче до української мовної стихії: «Вони мусили спитати», «Хто мусить постачати добрива?»
Дуже полюбляють сучасники і вираз бути зобов'язаним. «Вони були зобов'язані спитати», «Хто зобов'язаний постачати добрива?» Навіщо такі довжелезні пасажі, коли легше і ближче до української мовної стихії: «Вони мусили спитати», «Хто мусить постачати добрива?»
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
знати толк
Правильніше:
розумітися, бути компетентним
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
знепритомніти, зомліти, опритомніти, бути без пам'яті, очуняти, прийти до пам'яті, повернутися до свідомості, втратити свідомість, свідомість, загубити тяму, прийти до тями, тяма, втрачати свідомість, непритомніти
1. Втрачати свідомість чи непритомніти?
Правильно: непритомніти, зомлівати. «Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад» (Любов Забашта), «Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла» (Юрій Шовкопляс), «Марина зомліла, почувши страшну звістку» (з журналу).
Опритомніти – повернутися зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти (після сильного переживання, розгубленості тощо). «Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не зміг» (Анатолій Шиян), «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову» (Яків Качура).
Чомусь часто забувають ці слова, замінюючи їх маловживаними втрачати свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо...
2. Свідомості не втрачають
Пам'ятаєте фразу з популярної кінокомедії Леоніда Гайдая «Діамантова рука»: «Поскользнулся. Упал. Потерял сознание. Очнулся. Гипс...»? По-російському тут усе зрозуміло. А от чуємо її в буквалістичному перекладі українською і спотикаємося об чудернацький вислів втратив свідомість. Адже в нашій мові свідомість – то не стільки здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності, скільки відчуття своєї належності до інших людей та обов'язку перед ними. Національна, громадянська свідомість.
У тій фразі годилося б поставити дієслова знепритомнів чи зомлів. На жаль, ця помилка не є винятком, можна натрапити і на повернувся до свідомості. Таких словосполучень ми не знайдемо ні в українській класиці, ні у фольклорі, ні в сучасній народній мові. До звороту бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті. Так само до слів опритомніти, прийти до тями маємо відповідники прийти до пам'яті, очуняти. Значення «допомогти непритомному» передається висловами приводити до притомності (до пам'яті), опритомніти. Як бачимо, в українській мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а не використовувати грубі кальки, які створено без усякої на те потреби.
Правильно: непритомніти, зомлівати. «Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад» (Любов Забашта), «Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла» (Юрій Шовкопляс), «Марина зомліла, почувши страшну звістку» (з журналу).
Опритомніти – повернутися зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти (після сильного переживання, розгубленості тощо). «Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не зміг» (Анатолій Шиян), «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову» (Яків Качура).
Чомусь часто забувають ці слова, замінюючи їх маловживаними втрачати свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо...
2. Свідомості не втрачають
Пам'ятаєте фразу з популярної кінокомедії Леоніда Гайдая «Діамантова рука»: «Поскользнулся. Упал. Потерял сознание. Очнулся. Гипс...»? По-російському тут усе зрозуміло. А от чуємо її в буквалістичному перекладі українською і спотикаємося об чудернацький вислів втратив свідомість. Адже в нашій мові свідомість – то не стільки здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності, скільки відчуття своєї належності до інших людей та обов'язку перед ними. Національна, громадянська свідомість.
У тій фразі годилося б поставити дієслова знепритомнів чи зомлів. На жаль, ця помилка не є винятком, можна натрапити і на повернувся до свідомості. Таких словосполучень ми не знайдемо ні в українській класиці, ні у фольклорі, ні в сучасній народній мові. До звороту бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті. Так само до слів опритомніти, прийти до тями маємо відповідники прийти до пам'яті, очуняти. Значення «допомогти непритомному» передається висловами приводити до притомності (до пам'яті), опритомніти. Як бачимо, в українській мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а не використовувати грубі кальки, які створено без усякої на те потреби.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
здаватися, бути подібним, бути яким, вигляд, мати вигляд, вид, виглядати
1. Коли виглядати, а коли мати вигляд?
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Вряди-годи в засобах масової інформації натрапляєш на слово зрідні. А чи українське воно?
Це невдала калька з російського сродни, яку не ввів до свого реєстру жоден словник. Українська літературна мова в такому разі вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь чи чомусь. «Вони йому родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка), «Його жінка – то рідна сестра (а не зрідні) відьми!» (з живих уст).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виконувати функцію, відігравати функцію, функція, мати значення, роль, грати роль, не грає ролі, відігравати значення, відігравати роль, смисл, значення, розум, у смислі, немає смислу, є смисл, у розумінні того, в якому роз
1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
біль 2, білль, була, булла, віла, вілла, пана, панна, міра 2, мірра, гама, гамма, мото..., мотто, мана, манна
Треба розрізняти правопис і значення слів: бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) – бонна (вихователька, гувернантка), біль (страждання) – білль (законопроект), була (наголос на другому складі, жін. рід від бути) – булла (папська грамота), Віла (столиця Вануату) – вілла (комфортабельний будинок за містом), пана (род. відмінок іменника пан) – панна (дівчина), міра (одиниця виміру) – мірра (ароматна смола), мана (привид, ілюзія) – манна (крупа, каша), гама (музичний термін; переносно: послідовний ряд якихось однорідних або відмінних одне від одного предметів, явищ: гама барв, гама настроїв) – гамма (назва третьої літери грецького алфавіту; складник низки термінів – гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція тощо), мото... (частина складного слова, що означає «моторний», наприклад, мотоклуб і под.) – мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Коли вживаємо форму майбутнього часу дієслова буде?
Тоді, коли сподіваємося наслідків мисленнєвих дій у процесі формулювання речення. То так званий майбутній час визначень. Вісім плюс сім буде п'ятнадцять. Помилковим є використання такої форми у висловах: це буде іменник, це буде підмет, це буде голосний звук.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Являється чи є?
Як пояснюють лінгвісти, дієслово являтися – синонім спільнокореневого з'являтися й має такі значення: приходити куди-небудь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним. Переважно вживається в розмовному стилі. «Ніколи не являється вчасно». Можливе у художній мові: «У сні мені явились дві богині» (Іван Франко). У функції зв'язки в складеному присудку не виступає. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв'язки, його часто-густо використовують помилково. Він являється майстром високого класу; вибух являється першопричиною. Таке слововживання неправильне. Треба: він – майстер високого класу або він є майстром високого класу; вибух – це першопричина, вибух є першопричиною. Ще приклади: "Мій брат являється керівником туристичної фірми" (з розмови). Треба: "Мій брат є керівником..." Або «Бенедьо Синиця являється головним героєм повісті Івана Франка «Борислав сміється». Треба: «Бенедьо Синиця є головним героєм...» або «Бенедьо Синиця – головний герой...»
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Чи властиве українській мові слово єсть?
У словниках його немає, а письменники вживають. Ось, наприклад, з твору Павла Тичини: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була». Це пояснюється тим, що раніше дієслово бути в теперішньому часі мало форми: я єсмь, ти єси, він єсть, ми єсмь, ви єсте, вони суть. З розвитком мови їх стали сприймати як архаїчні, застарілі. Замість окремої форми для кожної особи, для всіх осіб почали використовувати слово є – фонетичний компонент колишніх особових форм (окрім суть). Так воно виступає й сьогодні. Але коли слід підкреслити урочистість того, про що йдеться, або для стилізації під староукраїнську мову, в художній літературі вдаються до давніх єси, єсть, єсте. «Що ти за сила єси – питали» (Павло Тичина), «Ви месники тепер за них, ви месники єсте» (Микола Бажан). У звичайній, стилістично нейтральній мові зв'язка, виражена дієсловом бути в теперішньому часі, випускається (кажуть: я вихователька, а не я є вихователька, мій брат ерудований, а не є ерудований), проте в наукових текстах часом зберігається.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Уявляти, являти, бути, уява, уявлення
«А що уявляє собою це явище — випадок чи закономірність?» — іноді кажуть помилково, замість правильного: «А що це за явище?», «А що являє собою (або становить) це явище?».
Уявляти собі щось може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою; а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось: «Чудно, всі гострі хвилини в моїй уяві зв'язано з ніччю й дощем» (Ю. Яновський); «Димарі в моїй уяві встають, як привиди ласкаві...» (В. Сосюра); «Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію» (З. Тулуб). Тому й кажемо: «Наша уява не може ще охопити сьогодні всієї величі майбутніх міжпланетних польотів», — але: «Мій дід не мав ніякого уявлення не то що про космічний корабель, а навіть про звичайний літак». Сказати «Дід не мав уяви» не можна, бо уява в нього була, тільки вона не створила уявлення про літак.
Уявляти собі щось може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою; а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось: «Чудно, всі гострі хвилини в моїй уяві зв'язано з ніччю й дощем» (Ю. Яновський); «Димарі в моїй уяві встають, як привиди ласкаві...» (В. Сосюра); «Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію» (З. Тулуб). Тому й кажемо: «Наша уява не може ще охопити сьогодні всієї величі майбутніх міжпланетних польотів», — але: «Мій дід не мав ніякого уявлення не то що про космічний корабель, а навіть про звичайний літак». Сказати «Дід не мав уяви» не можна, бо уява в нього була, тільки вона не створила уявлення про літак.
Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити
Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Свідомість, пам'ять, тяма, притомність
«Хлопчик уже втратив свідомість», — читаємо в газеті і, якщо негаразд знаємо російську мову та її вислів потерять сознание, то не відразу збагнемо, про що тут і до чого. Адже українське слово свідомість — це не стільки «здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності», скільки «відчуття своєї належності до інших людей та обов'язку перед ними». Тому й кажемо: класова, національна, громадянська свідомість, свідомість синівського обов'язку тощо. Із тексту наведеної на початку фрази видно, що наляканий хлопчик знепритомнів чи зомлів або вмлів, то так і треба було написати. На жаль, ця помилка не є винятком, бо раз у раз натрапляємо на такі чудернацькі вислови, як: «Через годину потерпілий повернувся до свідомості». Таких висловів ми не знайдемо ні в нашій класиці, ні в фольклорі, ні в сучасній народній мові. Це — груба калька, створена без усякої на те потреби.
Стан людини, коли вона реагує на довколишню дійсність, зветься по-українському притомність («Білі стіни будинку вертають мені притомність». — М. Коцюбинський). Є близькі до цього іменника прикметник притомний («Притомна була, поки і вмерла». — М. Номис) і дієслова притомніти, опритомніти («Він приходив до пам'яті не зразу, а поступово — неначе був у зомлінні і тепер притомнів». — Ю. Смолич; «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову». — Я. Качура).
Є ще слово тяма, що поміж іншими має також значення «притомність»: «Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні» (І. Франко); «Обличчя людей із хутора були бліді й перелякані: вони тільки тепер прийшли до тями й важко думали над тим, що зопалу вчинили» (П. Панч).
До вислову бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті: «Іцик лежав без пам'яті» (І. Франко). Так само до слів притомніти, опритомніти, прийти до тями є паралель прийти до пам'яті: «Тоді Олеся як до пам'яті прийшла» (Марко Вовчок), очуняти: «Сава Андрійович очунює» (О. Довженко), очунятися: «Знаю, що як очунялася я, то лежала на дощі кров'ю підлита» (Панас Мирний), очуматися: «Очумався я від того, що дзюрчапа вода» (Ю. Яновський), очутитися: «Нарешті Кобзар очутився» (С. Журахович).
Значення «допомогти непритомному» передається висловами: приводити до пам'яті («Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп». — І. Франко), приводити до притомності («Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову, привели його до притомності». — А. Кримський), очутити («Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою». — Б. Грінченко), опритомнювати, опритомнити («Панно Федоренко!..» — Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її». — О. Кобилянська).
У нашій мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а через незнання багатства своєї мови вдаємось до творення штучних слів і висловів, у яких нема жодної потреби!
Стан людини, коли вона реагує на довколишню дійсність, зветься по-українському притомність («Білі стіни будинку вертають мені притомність». — М. Коцюбинський). Є близькі до цього іменника прикметник притомний («Притомна була, поки і вмерла». — М. Номис) і дієслова притомніти, опритомніти («Він приходив до пам'яті не зразу, а поступово — неначе був у зомлінні і тепер притомнів». — Ю. Смолич; «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову». — Я. Качура).
Є ще слово тяма, що поміж іншими має також значення «притомність»: «Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні» (І. Франко); «Обличчя людей із хутора були бліді й перелякані: вони тільки тепер прийшли до тями й важко думали над тим, що зопалу вчинили» (П. Панч).
До вислову бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті: «Іцик лежав без пам'яті» (І. Франко). Так само до слів притомніти, опритомніти, прийти до тями є паралель прийти до пам'яті: «Тоді Олеся як до пам'яті прийшла» (Марко Вовчок), очуняти: «Сава Андрійович очунює» (О. Довженко), очунятися: «Знаю, що як очунялася я, то лежала на дощі кров'ю підлита» (Панас Мирний), очуматися: «Очумався я від того, що дзюрчапа вода» (Ю. Яновський), очутитися: «Нарешті Кобзар очутився» (С. Журахович).
Значення «допомогти непритомному» передається висловами: приводити до пам'яті («Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп». — І. Франко), приводити до притомності («Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову, привели його до притомності». — А. Кримський), очутити («Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою». — Б. Грінченко), опритомнювати, опритомнити («Панно Федоренко!..» — Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її». — О. Кобилянська).
У нашій мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а через незнання багатства своєї мови вдаємось до творення штучних слів і висловів, у яких нема жодної потреби!
Не змушуйте мусити
Такий же дивний потяг до дієслова мусити зав'язав світ деяким авторам ориґінальних творів і перекладів; вони-бо забули про інші близькі вислови — бути повинним, мати щось зробити й задовольняються, не зважаючи на різні нюанси, тільки словом мусити. Читаємо, наприклад: «Як домовились, йому щоранку мусили давати сніданок». У цім реченні нема й натяку на якийсь мус чи принуку, тому й сніданок повинні були (або мали) щоранку давати. Інша річ, коли у фразі чується принука, тоді дієслово мусити буде на місці: «Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять» (М. Номис).
Людина, що має бодай якесь відчуття мови, в тих фразах, де йдеться про невелику потребу щось зробити, можливість відбутися чомусь, відповідно до російських висловів собираться сделать, предстоять чему-то, буде користуватись дієсловом мати: «Що ж я вам маю сказати, сестриці? Так чогось нездужаю, — було одмовляюся» (Марко Вовчок); «Сьогодні маю дещо зробити по господарству» (з живих уст); «Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси» (М. Трублаїні).
Там, де мовиться про обов'язок щось зробити, треба ставити бути повинним: «Весною на економії пан роздав на кожну хату по двадцять качиних яєць, а восени кожна молодиця повинна була принести на економію двадцять качок» (І. Нечуй-Левицький); «Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє!» (Леся Українка). А коли говориться про крайню потребу щось зробити, іноді навіть усупереч бажанню, тоді до речі буде дієслово мусити: «За лихими ворогами мушу покидати» (народна пісня); «Я мушу тепер сказати все так, як воно було насправді» (з живих уст).
Проте не слід забувати й таких висловів у нашій мові: мусить бути, що означає «мабуть», «імовірно» («Іде шляхом молодиця, мусить бути, з прощі». — Т.Шевченко), не мусити, тобто «не мати змоги», «не могти» («Полюбила козаченька, не мушу забути». — Народна пісня).
Людина, що має бодай якесь відчуття мови, в тих фразах, де йдеться про невелику потребу щось зробити, можливість відбутися чомусь, відповідно до російських висловів собираться сделать, предстоять чему-то, буде користуватись дієсловом мати: «Що ж я вам маю сказати, сестриці? Так чогось нездужаю, — було одмовляюся» (Марко Вовчок); «Сьогодні маю дещо зробити по господарству» (з живих уст); «Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси» (М. Трублаїні).
Там, де мовиться про обов'язок щось зробити, треба ставити бути повинним: «Весною на економії пан роздав на кожну хату по двадцять качиних яєць, а восени кожна молодиця повинна була принести на економію двадцять качок» (І. Нечуй-Левицький); «Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє!» (Леся Українка). А коли говориться про крайню потребу щось зробити, іноді навіть усупереч бажанню, тоді до речі буде дієслово мусити: «За лихими ворогами мушу покидати» (народна пісня); «Я мушу тепер сказати все так, як воно було насправді» (з живих уст).
Проте не слід забувати й таких висловів у нашій мові: мусить бути, що означає «мабуть», «імовірно» («Іде шляхом молодиця, мусить бути, з прощі». — Т.Шевченко), не мусити, тобто «не мати змоги», «не могти» («Полюбила козаченька, не мушу забути». — Народна пісня).
Нагадувати, скидатися, бути схожим, бути подібним
Великого навантаження часом надають молоді письменники й журналісти дієслову нагадувати, поширюючи його значеннєві функції: «Низенький, білобровий, з невеликим, як кулачок, обличчям, Ілько Голубчик нагадував тепер настовбурченого горобця»; «В цей час скеля нагадує давню, як дума, вежу»; «Видзвонювала по камінню вода, нагадуючи дзвінкий дитячий лемент».
Наша класика й народне мовлення вживали дієслова нагадувати тільки в розумінні «відтворювати в пам'яті», а не «створювати в уяві образ», як це зроблено в наведених сучасних фразах: «Смерті сподіваюсь, а ридаю, мов дитина, як я нагадаю Катерину» (Т. Шевченко); «Нагадаєш же мені, щоб я не забула, що мати веліли» (Словник Б. Грінченка). Якщо треба було висловитися, що зовнішній вигляд чогось створює в уяві певний образ, тоді українські класики й народне мовлення шукали інших слів: «На вершині й ворона скидається на орла» (приказка); «А дитяточко, нівроку йому, гарненьке; на неї трохи скинулося, а трохи на батька» (Панас Мирний); «Вона була схожа на Нимидору» (І. Нечуй-Левицький); «Ой, як же ви подібні до мого покійного брата!» (з живих уст).
З уваги до наших мовних традицій авторам наведених на початку фраз треба було написати: «Ілько Голубчик був тепер подібний до настовбурченого горобця»; «Скеля скидається на давню, як дума, вежу»; «Видзвонювала по камінню вода, подібна (чи схожа) на дзвінкий дитячий лемент» (або: «Подібно до дзвінкого дитячого лементу, видзвонювала по камінню вода»).
Наша класика й народне мовлення вживали дієслова нагадувати тільки в розумінні «відтворювати в пам'яті», а не «створювати в уяві образ», як це зроблено в наведених сучасних фразах: «Смерті сподіваюсь, а ридаю, мов дитина, як я нагадаю Катерину» (Т. Шевченко); «Нагадаєш же мені, щоб я не забула, що мати веліли» (Словник Б. Грінченка). Якщо треба було висловитися, що зовнішній вигляд чогось створює в уяві певний образ, тоді українські класики й народне мовлення шукали інших слів: «На вершині й ворона скидається на орла» (приказка); «А дитяточко, нівроку йому, гарненьке; на неї трохи скинулося, а трохи на батька» (Панас Мирний); «Вона була схожа на Нимидору» (І. Нечуй-Левицький); «Ой, як же ви подібні до мого покійного брата!» (з живих уст).
З уваги до наших мовних традицій авторам наведених на початку фраз треба було написати: «Ілько Голубчик був тепер подібний до настовбурченого горобця»; «Скеля скидається на давню, як дума, вежу»; «Видзвонювала по камінню вода, подібна (чи схожа) на дзвінкий дитячий лемент» (або: «Подібно до дзвінкого дитячого лементу, видзвонювала по камінню вода»).
Мусити, бути повинним, мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба
У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас...» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).
Матися, бути, траплятися, мати
«У нашому магазині мається великий вибір зимового одягу», _ читаємо в оголошенні; «Такі явища маються ще в нашому побуті, але з ними йде рішуча боротьба», — читаємо в районній газеті; «Усі скарги, що малися в нас, ми висловили», — чуємо з уст промовця, і в усіх цих фразах дієслово матися виступає недоречно, його треба замінити іншими словами. Чому? Адже це дієслово є в українській мові, наприклад: «Поборовся б і я, може, якби малось сили» (Т. Шевченко); «Якби так малось, як не мається, так що б то було!» (М. Номис). Хоч дієслово матися є в сучасній українській мові, та його вживають рідше, ніж у російській діловій мові иметься, на зразок висловів имеется в продаже, имеются случаи тощо. У таких випадках треба вдаватись до дієслова бути: «У нашому магазині (чи крамниці) є великий вибір зимового одягу». У деяких текстах може прислужитись дієслово траплятися: «Такі явища трапляються ще в нашому побуті», — а інколи й дієслово мати: «Усі скарги, що ми мали, ми висловили», — або: «Усі скарги, що в нас були, ми висловили».
Дієсловом матися послугуємось у таких висловах: матись на обачності (бачності) («Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності». — І. Франко), матись на увазі, матись на думці («Малось на думці вже закінчити косовицю, та пішли дощі». — З живих уст). Крім того, це дієслово буває синонімом до слів почуватися, жити: «Стара тим часом розпитувала про нього, як він собі мається» (Марко Вовчок) ; «Здоров, Воле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш?» (І. Котляревський), — також до слів передбачатися, намірятися: «По обіді малося плоскінь брати» (А. Головко); «Скоро вже й весілля малось бути» (Б. Грінченко).
Дієсловом матися послугуємось у таких висловах: матись на обачності (бачності) («Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності». — І. Франко), матись на увазі, матись на думці («Малось на думці вже закінчити косовицю, та пішли дощі». — З живих уст). Крім того, це дієслово буває синонімом до слів почуватися, жити: «Стара тим часом розпитувала про нього, як він собі мається» (Марко Вовчок) ; «Здоров, Воле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш?» (І. Котляревський), — також до слів передбачатися, намірятися: «По обіді малося плоскінь брати» (А. Головко); «Скоро вже й весілля малось бути» (Б. Грінченко).
Користуватись успіхом і мати успіх
Раз у раз у рецензіях, де пишеться про успіх якогось артиста чи художнього колективу, бувають вислови: «Виступ співака користувався незмінним успіхом»; «Танцювальний ансамбль Вірського користується в Парижі величезним успіхом»; «Артист користується увагою».
Чи слушно вдаватися в таких випадках до дієслова користуватися, як у російській мові до відповідного дієслова пользоваться: «Пьеса пользуется большим успехом у зрителей»? Ні, в українській мові дієслова користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування, справді вказуючи на одержання якоїсь користі чи прибутку: «І благо тому чоловікові, котрий користується з сього світла» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Прикро, але поки що доводилося користатися допомогою товаришів» (М. Олійник); «Не штука, хлопче, сто штук знати! А штука є: з одної користати» (Ю. Федькович); «Користую милим часом» (Леся Українка).
Такому російському вислову, як пользоваться дурной репутацией, відповідають українські: недобру славу мати, в неславі бути; російському пользоваться славой (успехом) — український мати славу (успіх).
У наведених на початку фразах дієслово користуватися було б до речі тільки в тому разі, коли б ми хотіли сказати, що співак зі свого виступу мав ту чи іншу користь, так само як і танцювальний ансамбль Вірського; раз про це тут і мови нема, то треба було висловитись так: «Виступ співака мав незмінний успіх», «Танцювальний ансамбль Вірського має величезний успіх» (або «визначається великим успіхом»), «Артист привертає увагу».
Чи слушно вдаватися в таких випадках до дієслова користуватися, як у російській мові до відповідного дієслова пользоваться: «Пьеса пользуется большим успехом у зрителей»? Ні, в українській мові дієслова користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування, справді вказуючи на одержання якоїсь користі чи прибутку: «І благо тому чоловікові, котрий користується з сього світла» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Прикро, але поки що доводилося користатися допомогою товаришів» (М. Олійник); «Не штука, хлопче, сто штук знати! А штука є: з одної користати» (Ю. Федькович); «Користую милим часом» (Леся Українка).
Такому російському вислову, як пользоваться дурной репутацией, відповідають українські: недобру славу мати, в неславі бути; російському пользоваться славой (успехом) — український мати славу (успіх).
У наведених на початку фразах дієслово користуватися було б до речі тільки в тому разі, коли б ми хотіли сказати, що співак зі свого виступу мав ту чи іншу користь, так само як і танцювальний ансамбль Вірського; раз про це тут і мови нема, то треба було висловитись так: «Виступ співака мав незмінний успіх», «Танцювальний ансамбль Вірського має величезний успіх» (або «визначається великим успіхом»), «Артист привертає увагу».
Зрідні — бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, родичі
Читаємо в одному науковому творі: «Така хибна провідна думка автора книжки — зрідні тій плутанині, яка властива людям, що не звільнилися ще від впливів ідеалістичних концепцій». У цій фразі трапився прислівник зрідні, якого нема в українській мові й який є невдалою калькою з російського сродни. Українська мова, щоб передати це поняття, вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, — чи самим іменником: «Вони йому — родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка); «Його жінка — то рідна сестра відьми!» (з живих уст).
Тим-то й у фразі науковця треба було написати: «рідна сестра (родичка, рідня) тій плутанині...».
Тим-то й у фразі науковця треба було написати: «рідна сестра (родичка, рідня) тій плутанині...».
Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати
«Моя квартира знаходиться на другому поверсі»; «Діти цілий день знаходяться в теплому, світлому приміщенні»; «Острів Цейлон знаходиться в Індійському океані», — читаємо в сучасних оповіданнях, і в статтях, і навіть у підручниках, але в усіх цих фразах форми дієслова знаходитися стоять не на своєму місці. Це дієслово має в українській мові далеко вужчий семантичний діапазон, ніж у російській дієслово находиться, де ним користуються, щоб визначити місце перебування або географічне становище. Дієслова знаходитись, знайтись кажуть тоді, коли є потреба щось шукати: «Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки» (П. Чубинський); «Загубив учора шапку, й тільки сьогодні знайшлась вона на печі» (з живих уст), — або в таких фігуральних висловах, як: «Дитина знайшлася», цебто — народилась.
Коли мовиться про місце перебування когось чи чогось або географічне становище, тоді треба шукати інших українських слів: «Штаб полку містився в школі» (П. Панч); «Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст» (О. Гончар); «Цейлон лежить поблизу Індостану» (Українсько-російський словник АН УРСР).
Іноді можна випустити дієслово-присудок, маючи на думці особову форму дієслова бути, як те слід було б зробити в першому реченні: «Моя квартира — на другому поверсі». Можна сказати й так: «Моя квартира міститься на другому поверсі». У другій фразі слід написати: «Діти цілий день перебувають у теплому, світлому приміщенні», — а в третій: «Острів Цейлон лежить в Індійському океані».
Коли мовиться про місце перебування когось чи чогось або географічне становище, тоді треба шукати інших українських слів: «Штаб полку містився в школі» (П. Панч); «Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст» (О. Гончар); «Цейлон лежить поблизу Індостану» (Українсько-російський словник АН УРСР).
Іноді можна випустити дієслово-присудок, маючи на думці особову форму дієслова бути, як те слід було б зробити в першому реченні: «Моя квартира — на другому поверсі». Можна сказати й так: «Моя квартира міститься на другому поверсі». У другій фразі слід написати: «Діти цілий день перебувають у теплому, світлому приміщенні», — а в третій: «Острів Цейлон лежить в Індійському океані».
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Без золота, без каменю, без хитрої мови
Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
у нас є ...
Правильніше:
ми маємо ...
Ми маємо час (можливості, терпіння).
Ми маємо час (можливості, терпіння).
Словник-антисуржик.
существо, говорячи по существу
Правильніше:
суть
кажучи по суті
кажучи по суті
Словник-антисуржик.
правим (бути) , ви праві.
Правильніше:
мати рацію
Ви маєте рацію.
Ви маєте рацію.
Словник-антисуржик.
повинен бути направлений
Правильніше:
треба направити
Словник-антисуржик.
знати толк
Правильніше:
розумітися, бути компетентним
Словник-антисуржик.
виявляється, він являється ... , це все являється ...
Правильніше:
є
він є ...
це все є ...
Він є членом слідчої комісії.
Це все є видумкою лівих..
він є ...
це все є ...
Він є членом слідчої комісії.
Це все є видумкою лівих..
Словник-антисуржик.
Сили, яка би була здатна
Правильніше:
Сили, здатної
Як полагається
Правильніше:
Як годиться; як треба; як слід; як має бути
Це є рівнозначно
Правильніше:
Це рівнозначно
Постанова була раптово відмінена
Правильніше:
Постанову несподівано скасували
При бажанні цього можна досягти
Правильніше:
Коли є бажання, цього можна досягти
Пока!
Правильніше:
Бувай! Будь здоров!
Може бути, що він прийде
Правильніше:
Можливо, він прийде
Дальше буде
Правильніше:
Далі буде
Промовець підкреслював, що в той же час незрозумілим являється розкол
Правильніше:
Промовець підкреслював, що так само незрозумілим є розкол
Такою є позиція
Правильніше:
Така позиція
Хвороба була запущена
Правильніше:
Хвороба була задавнена
Бути випереджаючими
Правильніше:
Бути випереджувальними
Вона являє власність України
Правильніше:
Вона є власністю України
Стануть уроком іншим
Правильніше:
Будуть наукою для інших
Ми не станемо зупинятися
Правильніше:
Ми не будемо зупинятися
Стало проведення
Правильніше:
Є проведення
Служить підставою оптимізму
Правильніше:
Є підставою для оптимізму
Служити прикладом
Правильніше:
Бути прикладом
Скласти предмет гордості
Правильніше:
Бути предметом гордості
Не складають винятку
Правильніше:
Не є винятком
Складають надійну підмогу
Правильніше:
Є надійною підмогою
Проявляється суть
Правильніше:
Виявляється суть
Мали презентаційний характер
Правильніше:
Були презентаційними
Тут маються загальні докази знищення праці
Правильніше:
Тут є (видно) загальні докази знищення праці
У магазині мається великий вибір одягу
Правильніше:
У магазині є великий вибір одягу
Існує десять напрямків розвитку
Правильніше:
Є десять напрямів розвитку
У салоні знаходилися пасажири
Правильніше:
У салоні були пасажири
Захворіють хворобою
Правильніше:
Можуть бути уражені хворобою
В України є своє розуміння
Правильніше:
Україна має своє розуміння
У різниці принципів є проблеми
Правильніше:
У відмінності принципів полягає проблема
У квартир є господарі
Правильніше:
Квартири мають господарів
За ним водиться звичка
Правильніше:
У нього є звичка, він має звичку
"Круглий стіл" відбудеться в редакції
Правильніше:
Круглий стіл буде проведений у редакції
Невідомо, коли це рішення виконається
Правильніше:
Невідомо, коли це рішення буде виконане
Такою виглядала розмова
Правильніше:
Така була розмова
Виглядали на рівні
Правильніше:
Були на рівні
Були у жаху
Правильніше:
Жахнулися
Баяністи були оповиті лавровими вінками
Правильніше:
Баяністи здобули лаврові вінки переможців
Були начувані про боротьбу
Правильніше:
Багато чули про боротьбу
Надалі вони будуть капеланами
Правильніше:
Надалі вони стануть капеланами
Буду вчилася
Правильніше:
Буду вчитися
Це буде іменник
Правильніше:
Це іменник
Був символом славної честі
Правильніше:
Був символом честі
Рік був невдалий
Правильніше:
Рік був несприятливий
Більш відвертими є
Правильніше:
Відвертіші
Будемо відвертими
Правильніше:
Будемо відверті
Був у числі присутніх
Правильніше:
Був серед присутніх
Знати толк
Правильніше:
Розумітися, бути компетентним
Суть життя
Правильніше:
Сенс життя
Був на стажировці
Правильніше:
Був на стажуванні
Є смисл
Правильніше:
Є сенс
Був у розпачу
Правильніше:
Був у розпачі
Продовження буде
Правильніше:
Далі буде
Бути обузою
Правильніше:
Бути тягарем
Конкурентом молокозаводам був
Правильніше:
Конкурентом молокозаводів був
Є відчуття горечі
Правильніше:
Є відчуття гіркоти
Які види на врожай!
Правильніше:
Який буде врожай!
Є багато альтернатив
Правильніше:
Є альтернатива