БУЛО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..

Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. Приклади

І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
— В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади

Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
— Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)

перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади

— Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
— Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю (одбо́ю) від кого.

Не можна позбутися кого-небудь. Приклади

— Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець.— Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник)
— Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п'яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний)

Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. Приклади

— Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров)
— Ми не можемо його [вино] тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них [матросів] не було. А тепер і поготів (В. Кучер)
Старші [школярі], ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

За будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади

— Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було… (О. Довженко)
Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
— Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)

[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.

Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади

Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)

ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися.

Дуже багато. Приклади

Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний)

Дуже тісно. Приклади

За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник)
Коли вперше з Петром Здором зайшов [Тиміш] до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник)

щоб ноги́ [бі́льше] не було́ чиєї, де.

Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь. Приклади

— Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади

деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
— Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось. Приклади

— Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)

Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось. Приклади

— Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади

Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)

кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади

Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади

За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
— У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
[Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
— За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому.

Що-небудь довго не порветься, не зіпсується, не поламається і т.ін. Приклади

Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов)
Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади

— Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
— В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
[Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

щоб [і] ду́ху не було́ чийого.

Уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти звідкись. Приклади

— Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині (М. Коцюбинський)
Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі, а за ним і Катря потягнула руку (В. Кучер)

Назавжди, безповоротно. Приклади

Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист та глянув на мишенят, зараз-таки звелів… царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було (О. Стороженко)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади

Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади

— Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
— Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
— Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
— Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади

До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади

Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.

Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Приклади

Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
[Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)

без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. Приклади

Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
[Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада)

Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Приклади

Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.

Хто-небудь весь побитий, поранений. Приклади

Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
— А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
— Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)

Що-небудь вщерть заповнене. Приклади

В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади

не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
— Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

нема́ (нема́є, не було́) рі́вного кому.

Хто-небудь найкращий своїми якостями, властивостями і т.ін. Приклади

Серед однолітків не було йому рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (З журналу)
Кожен козак обертався в… думах на лицаря, визволителя бідних невільників, ставав героєм, якому нема рівного в світі (З. Тулуб)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади

Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями. Приклади

Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади

Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Приклади

Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
[Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади

Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

бу́ти на бо́ці чиєму, кого.

Стати прибічником кого-небудь, підтримувати когось в чомусь, поділяти чиїсь думки, дії. Приклади

Він знав, на чиєму боці має бути. Але йому шкода Тищенка, хотів порятувати його і не знав як (Ю. Мушкетик)
Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський)

та й буде ре́шта!

Уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи. Приклади

Як мати лежать [лежати] у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка)

голова́ є у кого і без додатка.

Хто-небудь розумно, розсудливо міркує. Приклади

— Каєшся тепер, плачеш. А раніше що думала, а раніше голова була? (Панас Мирний)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади

— Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

як там [і] був.

Ніби так і треба, звично. Приклади

І перекинулась [фурія] клубочком, Кіть-кіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть — як там була! (І. Котляревський)

[хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому.

Уживається як добра згадка про небіжчика. Приклади

Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний)
Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко)
— В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький)

Усталена формула прощання з покійним при похованні. Приклади

Нехай йому земля легка! (Укр. присл.)
неха́й земля́ бу́де пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники… хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник)
— Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін)

ку́ри засмію́ть кого.

Хто-небудь своїми діями, вчинками і т.ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. Приклади

— Чого це ти вирядилась, як… на великодню неділю? — запитав. — Бо вирядилась, — відказала Василинка. — Та можна… Тільки ж і кури сміятимуться, що з добро дива (Є. Гуцало)
ку́ри бу́дуть смія́тися. — Соромно, баде Петру, потурати брехням. Не раджу — кури будуть сміятися (М. Чабанівський)
— Треба відступати геть. .— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою перемогою… Нас же кури засміють (С. Добровольський)

будь ла́ска.

Усталена форма вираження згоди, чемної відповіді на слова вдячності і т.ін.; про́шу. Приклади

— Трусити, так усіх трусити, підряд.— О, будь ласка! (А. Головко)
— Облиште ваші жарти.— Будь ласка (В. Шевчук)
[Співбесідник (до Карташова):]. Киньмо цю розмову. [Карташов:] Будь ласка (О. Довженко)

Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. Приклади

— Ластівка своїх малят… доглядає, поки крила їм відростуть, а коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір (О. Гончар)
— Якщо ви хочете йти зі мною,— будь ласка (Григорій Тютюнник)
— Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко)
— Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах)

не я бу́ду.

Уживається для вираження рішучого наміру та запевнення зробити що-небудь. Приклади

— Кляті кури не несуться. Гніздо порожнє й порожнє. Чи, мо' [може], тхір який унадився? — Ну нічого,— заспокоїв її дідусь,— не я буду, а вистежу того тхора (З газети)
Такий звичай по смаку мені! І вже хіба не я буду, щоб я не доказав такого ж (П. Куліш)
Борошенця, не я буду, Як у тиждень не добуду (І. Манжура)

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия.

Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). Приклади

Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький)
Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний)
— Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах)

є де розверну́тися.

Вільно, просторо, розлого. Приклади

Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня, є де розвернутися (З журналу)

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)!

Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т.ін. Приклади

от так штуке́рія бу́де. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький)
Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія.. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджується найпарадоксальніші припущення (О. Бердник)
[Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький)
Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко)

хто б там (то) не був.

Кожний, всякий з цього ряду. Приклади

Врангелівські корпуси з'єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України назустріч західним союзникам — Пілсудському, Петлюрі чи кому б нам не було (О. Гончар)

факт [є (лиша́ється)] фа́ктом.

Незаперечна річ, звичайно. Приклади

Кому-кому, а мені то се навіть непростимо: адже я, очевидно, на ідеолога не вдався, бо я не публіцист (тут уже нічого не поробиш, факт фактом!) (Леся Українка)

бу́ти на побіге́ньках.

Виконувати нескладну роботу. Приклади

[Кирило:] Спершу крамницю мив [Храпко] та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний)

у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Приклади

служи́ти на побіге́ньках. Тут доведеться довгих шість років працювати фельдшером в околодку, служити на побігеньках у лікаря, виконувати всі його примхи (С. Скляренко)
Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб)

як не є, перев. з наступним протиставленням.

За будь-яких умов, незважаючи ні на що. Приклади

— Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все-таки поміч (С. Олійник)
— Як там не є, одначе я тут справді відроджуюсь,— мовила Тамара.— Цей ваш степ, Заболотний, він має дивовижну властивість повертати людині щось втрачене, напівзабуте (О. Гончар)

Враховуючи що-небудь, зважаючи на щось; все ж таки. Приклади

— Виходить, Василю, тут найнявся?.. — Мірошникуєш? — Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки (М. Стельмах)

була́ не була́.

Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях ( перев. після певного сумніву або вагання). Приклади

Смагляве лице змигнуло йому назустріч,.. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар)

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

Уживається для вираження неможливості здійснення, досягнення і т.ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось; не можна. Приклади

Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
Здіймали [комарі] такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький)
— Про марш до первопрестольної [першопрестольної] поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар)

ноги́ не бу́де чиєї, де.

Уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись. Приклади

Максим із жалем одірвав погляд від обрію, глянув на хату: — А чим вона тобі погана? Побілимо, приберем — буде не гірша ніж у людей. Зате оно криниця внизу! Вода як мед. — Пий її сам, оту воду! Ноги моєї у дворі цьому не буде (А. Дімаров)
— Ось заява.. Ноги моєї більше у вашому цеху не буде (В. Собко)

як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді і под.

Дуже давно. Приклади

Тоді то було, як баба була дівкою (Укр. присл.)

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т.ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т.ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму.

Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Приклади

іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова, — перебив секретар. — Можливо, він іде на поворозці в когось, іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук)
Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти [Дмитро Гризота] продовжував іти в них на прив'язі (В. Речмедін)
Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич)
— Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер)
— Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний)

що не є.

Уживається для підсилення якості, ознаки чого-небудь. Приклади

Треба, щоб Степан найкращих яблук та груш дав до столу завтра. Самих що не є найкращих! (М. Рильський)

є де розгорну́тися.

Наявні відповідні умови для якої-небудь діяльності. Приклади

ні́де розгорну́тися. — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер)
Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (В. Логвиненко)

облягти́ (бу́ти і т.ін.) на сме́ртній посте́лі, заст.

Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. Приклади

У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка)

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо).

Легко, без труднощів можна знайти, підтвердити, довести і т.ін. Приклади

Тепер ми [в'язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький)

скі́льки [є ] ду́ху; що є ду́ху, з дієсл.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади

Дві баби… лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні… голоси (Г. Хоткевич)
Тікай, що.. є духу! (І. Нечуй-Левицький)
Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко)

Дуже швидко, з максимальною швидкістю. Приклади

Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік)
Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька)

не во гнів будь ска́зано.

Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. Приклади

не во гнів сеє сло́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш)

з усіє́ї (що є, скі́льки [є] і т.ін.) мо́чі, з дієсл.

тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Приклади

Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура)

Наскільки можливо; дуже, сильно, дуже сильно. Приклади

— Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко)
Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)
Одбиває й мене хвиля І зо всеї [з усієї] мочі (Пісні та романси..)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади

Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
[Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)

Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади

[Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
— Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)

Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади

— Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
— Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

неха́й (ха́й) бу́де гре́чка, жарт.

Уживається для вираження згоди, згодний хтось з ким-, чим-небудь; гаразд, добре. Приклади

Він не став заперечувати… Хай буде гречка, виконає завдання (З газети)
— Тільки не треба про смерть.— Хай буде гречка! Не будемо про смерть (П. Автомонов)
Нехай буде гречка, аби не суперечка (М. Номис)

є спи́чка в но́сі у кого.

Хто-небудь тямущий, кмітливий. Приклади

У хлопця цього є таки спичка в носі (З газети)

бу́ти на ти з ким.

Добре розумітися на чомусь, досконало знати якусь справу. Приклади

Поїхали хлопці в армію служити… Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром (З журналу)
[Був] Лісничий Іван Іванович Савон з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти (З газети)
Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти (З журналу)

яки́й не є.

Хоч і поганий; який-небудь. Приклади

— Буде тут, буде ділов [діла]! — покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків.— Які не є, а діждемось свого менту [моменту]! (О. Гончар)
яки́й є. Аж тепер згадала Олександра Гната, згадала й свою хату. Яка є, то є, а все-таки свій куток (М. Коцюбинський)

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого.

Хтось виросте порядним, гідним і т.ін., досягне певного становища в суспільстві. Приклади

лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко)
— Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок)
лю́де бу́дуть. З його люде будуть (М. Номис)
ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка)
— Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди… (П. Загребельний)
— Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар)
—Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч)
— Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко)
З нього вже не будуть люди (Укр. присл.)
— Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко)

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади

Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)

що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади

Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)

кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади

— Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
[Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)

що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади

— Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)

кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади

ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
— Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)

кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади

є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
[Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

[і] ду́ху не бу́де чийого, де.

Уживається для вираження запевнення в тому, що хто-небудь більше ніколи не прийде кудись. Приклади

А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас… Духу ж тепер його не буде в нашому закладі! (О. Гончар)

є ще по́рох у порохівни́цях.

Ще не витрачені енергія, сили, творчі можливості і т.ін. Приклади

— За господарську лінію я не боюся,— вів далі батько.— Хоч мені вже й шістдесят, а є ще порох у порохівницях (В. Минко)
Куліш примовк, нахмурився. Його щось гризло, мучило, й Тарас прийшов на поміч: — Ну, як тут, брате, є ще порох в порохівницях? (В. Шевчук)
— П'ятдесят з лишком.. Щоправда, вважати себе старим, мабуть, ранувато, є ще порох у порохівницях, однак хода вже, відомо, не та (М. Олійник)
Квасолею годують, а м'язи ще грають, значить, не так просто висмоктати з мене силу мою, є ще, думаю, порох у порохівницях (І. Муратов)

був та загу́в (попли́в і т.ін.).

Десь подівся, пропав. Приклади

Одумався гуляка, вийшов з хати. Туди-сюди — було та загуло… Купець заметушивсь… Рятуйте! — став кричати (Л. Глібов)

Зник, не стало когось, чогось. Приклади

— Та в тебе і кишені чортма.— Еге! була та попливла… у штанях зосталась (З. Мороз)
— О, між ними [запорожцями] єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі: зерно висіялось за війну, а в кашу осталась сама полова (П. Куліш)

Перестав жити. Приклади

Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому (А. Головко)

Не змогти здійснитися (про задум, мрію і т.ін.). Приклади

Була [в Заруби] мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер)

Минув, пройшов. Приклади

— Що там старе згадувать! Було та спливло… (І. Рябокляч)
Та й хвацька ж то колись була Козацька мати [Січ]!.. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський)

стоя́ти (бу́ти) на розпу́тті.

Вагатися, сумніватися. Приклади

Наступного дня криничани найнялися. Аж полегшало одразу на душі: вже не стоятимуть на розпутті (О. Гончар)

бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем.

Користуватися одночасно усіма вигодами. Приклади

— Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий)

у чо́му (у чім, як) був.

Роздягнений або вдягнений. Приклади

Аж ось заторохтів на дворі візок… Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його (Марко Вовчок)

будь ласка́вий (рідше ласка́в).

Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т.ін.; прошу. Приклади

— Пустіть, будьте ласкаві (Т. Шевченко)
— Допишеш, пришли мені, ласкав будь (В. Шевчук)
— Скажіть Василині, будьте ласкаві, нехай вона вертається додому (І. Нечуй-Левицький)
— То встань, будь ласкав, пане свату (І. Котляревський)
Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй [стріляй] моїх утят, як полетять на став (П. Чубинський)
Він до друга Рогози: — Будь ласкавий, підвези! (С. Олійник)

Будьмо народом!

У 1848 p., під час «весни народів» по Європі прокотилася хвиля національно-визвольних революцій. Головна Рада Руська, яка зібралася у Львові, видала Маніфест до народу, де було сказано: «Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сну вашого, бо вже час!.. Будьмо тим, чим бути можемо і повинні-сьмо. Будьмо народом!». Приклади

Оце прекрасне — «будьмо народом» — показує, до якого пафосу знеслася була національна думка галицьких українців у момент визволення. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Будь гарячий або холодний, але не теплий.

Вислів походить з Нового Заповіту: «Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (Апокаліпсис, 3,15-16).
Вживається як образна характеристика людини, яка не має стійких і виразних моральних засад чи політичних переконань. Приклади

Автор «Апокаліпсиса» дав добру науку не так людям взагалі, як власне поетам та артистам: будь гарячий або холодний, але не теплий. (Леся Українка, Лист до І. Франка, 13-14.І.1903 р.)

Будьте як діти.

Цитата з Євангелія, з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Істинно кажу вам: коли не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» (Матв., 18, 3).
Вислів згодом зазнав численних переосмислень, у тому числі й гумористичних, — на означення крайньої наївності, а часом і тупості. Приклади

Біля «Правди» (львівського журналу) все-таки гурток чималий, якось вона на людей досі туман напускає, — далебі, не знаю чим! — та весь той гурток певне увійде в царство небесне, бо все-таки там або діти, або такі, що сталися дітьми навіки. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, квітень-травень 1893 р.)

Бути чи не бути?

Слова з монологу Гамлета у 1-й яві 3-ї дії однойменної трагедії (1601) В. Шекспіра:
Чи бути, чи не бути — ось питання.
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зітнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому?
У переносному вживанні — найважливіші проблеми, питання життя й смерті. Приклади

Сучасність більше, ніж інші часи, дає підстави думати про Росію як про бич і кару провидіння над цілим людством. За які гріхи? І хто є грішним?.. Над цими питаннями вже давно б'ється думка найвидатніших умів, а сьогодні ці питання є вже проблемою бути чи не бути для всього людства і його цивілізації. (П. Голубенко, Україна і Росія)
Людство прагне всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть,
А тривожне «бути чи не бути»
Грізно над планетою висить.
(М. Луків, Біль і пам'ять)

Є ще порох у порохівницях.

Цитата з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (1842): «»Що, панове?», перегукнувся отаман Тарас, проїхавши всіх: «Є ще порох у порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?» — «Є ще, батьку, порох у порохівницях. Не ослабла ще козацька сила; ще не гнуться козаки!»»
Вислів уживається у значенні: не зламана труднощами здатність до боротьби; невикористані резерви. Приклади

Отже, до Коряка:
— Дорогий товаришу Володимире, порох є ще в романтичних порохівницях… «Жив Курилка!» (М. Хвильовий, Камо грядеши)
Не втечеш, отруйний ворог,
Від розплати і прокляття.
Є в порохівницях порох,
У народу є завзяття.
(М. Сингаївський, Мечі і струни)

Земля єси і одійдеш у землю.

За біблійною оповіддю, Бог, виганяючи Адама з раю, сказав: «У поті чола свого їстимеш хліб твій, поки не повернешся в землю, що з неї й узято тебе; земля-бо єси і одійдеш у землю» (Буття, з, 19).
У сучасній мові вислів іноді набуває іронічного відтінку. Приклади

Це земля, із якої ми вийшли, в яку перейдем,
Це земля, без якої ми в світі нічого не варті.
(М. Луків, Отча земля)
Мовляв: униз дивись, пригноблений чоловіче. Земля єсть і одійдеш у землю. (О. Довженко, Матеріали до «Поеми про море»)

З Назарета чи може бути щось добре?

За Євангелієм — Іван, 1, 45—46 — Натанаїл, один з майбутніх апостолів, цими словами зустрів звістку про появу Месії — Ісуса, сина Йосифа з Назарета.
У сучасній мові вислів уживається у значенні: незаслужена іронічна характеристика людини. Приклади

Диво дивне, але вище писані слова т. Пилипенка, по суті, становлять не що інше, як слабеньку модернізацію давнього, 1900 років тому сформульованого упередження: що може бути доброго з Назарету? (М. Зеров, Ad fontes)
В тій буденній обстанові
Раз побачивши поета,
Дехто й думає:
«Чи вийде
Що путяще з Назарета?»
(А. Кримський, Пальмове гілля)

Карфаген мусить бути зруйнований.

Вислів належить римському державному діячеві Катону Старшому (234—149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті закінчував фразою: «А втім, я гадаю, що Карфаген мусить бути зруйнований!». Карфаген — місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму.
Сучасне значення вислову: наполеглива вимога знищити ворога або подолати перешкоду. Наводиться також латинською мовою: «Carthaginem esse delendam». Приклади

Картагена нашої провінційносте мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм. (Юрій Шерех, Наша сучасність — наше мистецтво)
Від рефрену Катона Старшого — «Carthagine esse delendam» ми не одмовляємось, і наш соціальний фанатизм ніколи не погасне. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)
Без війська хочете весь світ зажерти, всіх варварів в кормигу запрягти, всі Карфагени зруйнувать без зброї. (Леся Українка, Руфін і Прісцілла)

Що є істина?

Цитата з Євангелія. Коли Христос на допиті в Пілата сказав, що прийшов у світ, «щоб свідчити про істину», Пілат спитав: «Що є істина?». Але Ісус Христос нічого не відповів йому.
Вислів став формулою скептицизму. Приклади

Незвичним постає й саме обличчя зла. Його носієм є організатор та керівник руху мафії… Сьогодні для нього питання «що є істина?» не існує: він володіє нею, як повністю володіє ситуацією. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)