БЕНТЕЖНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Зворушливий, бентежний, збудний, животрепетний і хвилюючий

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть хвилюючий на варіант: зворушливий, бентежний, збудний, животрепетний, або перебудуйте речення, використавши дієслово хвилювати.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
хвилюючий прояв зворушливий прояв
хвилююча розповідь бентежна розповідь
хвилюючий запах збудний запах
хвилююча новина животрепетна новина
подія, хвилююча цілу країну подія, що хвилює цілу країну

хвилюючий

Правильніше: зворушливий; бентежний; збудливий; животрепетний; аж за серце бере
Мова – не калька: словник української мови

Хвилюючий — що (котрий, який) хвилює, зворушливий, бентежний, збудний (збудливий), животрепетний

У нашому поточному мовленні слово хвилюючий рідко трапляється в ролі активного дієприкметника, як у цій фразі: «Колись хвилюючі багатьох слова нині втратили свою первинну силу», — де треба правильно висловитись так: «Слова, що (котрі, які) колись хвилювали багатьох...» Це слово виступає раз у раз у значенні прикметника, що, хоч і створено його від дієслова хвилювати, втратив характер дії: «Художник майстерно показав у своїй картині хвилюючий прояв материнської любові»; «Третя частина книжки — це хвилююча розповідь про подвиг»; «Хвилююча краса тут сприймається серцем будівника».
Не тільки з стилістичних міркувань, а й щоб не набридати читачеві або слухачеві й не пантеличити їх цим незграбним словом, яке рябіє на сторінках журналів, газет, а іноді и художніх творів, слід звертатись до природних прикметників: зворушливий («В оповіданні про ясні дні дитинства було щось зворушливе». — Переклад із М. Горького), бентежний («Якийсь теплий, бентежний сум стискав її серце». — В. Козаченко), збудний (збудливий) («Збудний запах гарячого кулешу приємно лоскотав у ніздрях». — Я. Качура), животрепетний («Дуже цікава животрепетна новина». — Словник за редакцією А. Кримського) .
Хіба не досить цих зразків, щоб уникати або й зовсім відмовитись від цього штучного невдалого витвору, якого не знайдемо ні в нашій класиці, ані почуємо в народному мовленні, і хіба не краще зазвучали б наведені на початку фрази в такому вигляді: «Художник показав у своїй картині зворушливий прояв материнської любові»; «Третя частина книжки — це бентежна розповідь про подвиг»; «Зворушлива краса тут сприймається серцем будівника»? Безперечно, краще!