ЧУДОТВОРЕЦЬ

чудотво́рець пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою

пра́ведний той, хто дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.

пра́ведник людина, яка суворо дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії.

преподо́бний святий, праведний.

преподо́бник святий, праведник.

святе́ць (рідше) те саме, що святи́й 2.

святи́й (ім.) пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою.

уго́дник за релігійними уявленнями – той, хто приємний Богові своєю святістю, безгрішним життям; святий.

чудодій

Словник чужослів Павла Штепи (1977)