ЦВІРІНЬКОТАТИ

цвірінькота́ти (підсил.) про горобців та деяких інших птахів

вицві́ркувати (підсил. розм.) цвірчати щосили.

свергота́ти (розм.) те саме, що цвірі́нькати.

сверготі́ти (розм.) те саме, що цвірі́нькати.

цве́нькати (розм.) говорити швидко, багато; молоти, патякати.

цві́ркати те саме, що цвірі́нькати 1, 2.

цвігота́ти (діал.) цвірінькати (у 1 знач.).

цвіркота́ти (підсил.) підсил. до цві́ркати.

цвіркоті́ти (підсил.) підсил. до цві́ркати.

цвірі́нькати видавати звуки “цвірінь-цвірінь” (про горобців та деяких інших птахів); щебетати.

цвірінча́ти те саме, що цвірі́нькати.

цвірінькоті́ти (підсил.) підсил. до цвірі́нькати.

ці́вкати (розм.) те саме, що ціві́кати.

цівкоті́ти (підсил. розм.) підсил. до ці́вкати.

цвірінь (п. ф.)

Словник синонімів Караванського