СПРОТИВ

спро́тив протидія кому-, чому-небудь; боротьба з кимось, чимось

ві́дсіч рішуча протидія силою.

о́пір

опертя́ (рідше)

перекі́р (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

спротив (г.)

опір

протидія

Словник синонімів Караванського

колізія

зудар

незгожість

противенство

противність

протидія

протистава

суперечність

супротивність

сутичка

імпакт

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

контумація

упертість

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

обструкція

перешкода

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

опозиція

переча

протиборство

протистава

суперечка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

отпір

відсіч

опір

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

реакція

наза́дництво

протидія

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

резистанс

відсіч

опір

протистій

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

упор

опір

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спротив

обструкція

перешкода

Мова – не калька: словник української мови

спроти́вити

контрастувати

випротивити

напротивити

напротивничати

противенствувати

противити

противничати

протиставити

протиставитися

протиставляти

протиставлятися

спротивенствувати

спротивничати

супротивити

супротивляти

упротивенствувати

упротивити

упротивничити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)