СПРОТИВ — ЕТИМОЛОГІЯ

про́ти́

псл. protivъ, прикметникове утворення від proti, спорідненого з лтс. pretī, pretiem «назустріч, навпроти», pret «проти, перед, до, порівняно з», pretĩba «опір, відсіч; проти-лежність», дінд. práti «проти», гр. προτί «навпроти», πρός «тс.», лат. pretium «вартість; ціна»;
р. про́тив «проти», [проти́в] «назустріч», [про́ти́] «проти», бр. [про́ці], [про́ціў] «тс.», др. противъ «проти; назустріч», противо, противу «тс.», п. przeciw «проти», przeciwko, [prociw, proci], ч. proti, ст. protiv, слц. proti, вл. přećiwo, нл. pśeśiwo, болг. проти́в, м. против, схв. про̏тӣв «тс.», слн. próti «назустріч», proti «у напрямі до», [protivo] «проти», стсл. противъ «проти», противѫ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навпро́ти́
напро́ти́
напро́тив
напроти́вний «розташований навпроти; який контрастує»
непротивле́нець
непротивле́нство
опроти́віти
попро́тив «проти»
проти-
про́ти́в
противе́нство «суперечність»
проти́витися «чинити опір; [ображатися; гидувати Ме]»
проти́вливий «який легко ображається»
проти́вний «протилежний; відразливий»
проти́вник
противни́цтво «супротивники; ворожнеча»
про́тів «проти; напроти» (Ме)
спро́тив «заперечення, опір»
спроти́вити «зробити гидким; настроїти проти»
спроти́витися «стати гидким; учинити опір»
спроти́віти «стати гидким»
су́про́ти́
су́проти́в «супроти»
супроти́вець «супротивник»
супроти́витися «чинити опір»
супроти́вка «опір»
супроти́вний
супроти́вник
супроти́вня (у виразі: в супроти́вню кому́сь ста́ти «учинити комусь опір»)
супроти́вство «опір»
су́проть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
про́ці білоруська
про́ціў «тс.» білоруська
проти́в болгарська
přećiwo верхньолужицька
προτί «навпроти» грецька
πρός «тс.» грецька
práti «проти» давньоіндійська
противъ «проти; назустріч» давньоруська
противо давньоруська
противу «тс.» давньоруська
pretium «вартість; ціна» латинська
pretī латиська
pretiem «назустріч, навпроти» латиська
pret «проти, перед, до, порівняно з» латиська
pretĩba «опір, відсіч; проти-лежність» латиська
против македонська
pśeśiwo нижньолужицька
przeciw «проти» польська
przeciwko «проти» польська
prociw польська
proci польська
protivъ праслов’янська
про́тив «проти» російська
проти́в «назустріч» російська
про́ти́ «проти» російська
про̏тӣв «тс.» сербохорватська
proti словацька
próti «назустріч»«у напрямі до» словенська
proti «назустріч»«у напрямі до» словенська
protivo «проти» словенська
противъ «проти» старослов’янська
противѫ «тс.» старослов’янська
proti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України