РОЗВІДНИК

розві́дник той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо

аге́нт офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки.

виві́дач (розм.)

резиде́нт представник іноземної розвідки, який осів у межах якоїсь держави.

розві́дач (розм.)

розві́дувач

шпиг (розм.)

шпигу́н особа, яка займається шпигунством, працює на іноземну розвідку.

шпик (розм.) поліцейський агент.

Цифрові лексикографічні системи української мови

розвідник козацький, фронтовий

пластун

Словник синонімів Караванського

розві́дчий

розвідковий

розвідувальний (прик.)

Словник синонімів Караванського

розвідник

шпіон

інвестигатор

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розвідник

агент

шпиг, шпигун

Мова – не калька: словник української мови

розвідник

вивідувач

звідун

шпиг, шпигун

Мова – не калька: словник української мови

розвідник розвідки

аґент

розвідач

розвідувач

шпиг

шпигун

Словник синонімів Караванського

розвідник надр

дослідник

Словник синонімів Караванського

розвідник (свій) хто

язик

чужий полонений інформатор

Словник синонімів Караванського

розвідник

детектив

вивідувач

нишпорник

слідець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розвідник

інвестигатор

вивідач

довідач

допитувач

розвідач

слідчий

стежник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)