ПРОТИВНИК

проти́вник той, хто перебуває в стані ворожнечі з ким-небудь, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє чим-небудь

во́рог той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник.

не́друг той, хто неприязно, недоброзичливо, вороже ставиться до кого-небудь; недоброзичливець.

непри́ятель (розм.) людина, яка неприязно, недружелюбно, вороже ставиться до кого-, чого-небудь.

супроти́вник той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь; противник.

во́рог (також збірн.) супротивник на війні, у воєнних діях.

не́друг (нар.-поет.) супротивник у воєнних діях; ворог.

непри́ятель (розм. збірн.) ворожі збройні сили, ворог у воєнних діях; противник.

супоста́т ворог, недруг, супротивник.

супроти́вник (збірн.) вороже військо, ворожі збройні сили; ворог.

конкуре́нт той, хто конкурує з ким-небудь у чомусь.

супе́рник той, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.

супроти́вник суперник у спортивному змаганні, грі.

опонент

противник

неприхильник

Мова – не калька: словник української мови

опонент

Словник чужослів Павла Штепи (1977)