ПОТОРОЧА

поторо́ча (розм.) бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка

ма́впа (зневажл.)

мацапу́ра (зневажл.)

машкара́ (розм.)

опу́дало (зневажл.)

страшко́ (зневажл.)

чупера́дло (зневажл.)

шере́па (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

поторо́ча (розм.) дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою

ві́зія (книжн.)

мана́

манія́ (діал.)

мара́

обма́ра (діал.)

при́вид

приви́ддя (рідше)

прима́ра

причу́да (розм.)

тінь

чмана́ (діал.)

чмара́ (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

жупел (П.)

опуд (д.)

опудало

страховище

страшило (сил.)

чуперадло

Словник синонімів Караванського

потороча

привид

видиво (кн.)

мана

мара

обма́ра (д.)

привиддя

примара

фантом

Словник синонімів Караванського

потороча

міраж

видіння

галюцинація

з'ява

мана

мара

мариво

марище

марюка

привід

примара

фантом

фата–моргана

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

потороча

страшило

чучело

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

потороча

фантом

видіння

галюцінація

злу́да

мана

мара

міраж

обма́ра

омана

привід

примара

юга

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

потороча

чучело

доробало

доробло

заполоха

мацапура

одоробало

одоробло

опуд

опуда

опудало

чуперадло

Словник чужослів Павла Штепи (1977)