МЕЖ — СИНОНІМІЯ

меж (ким, чим, розм.) уживається при позначенні простору, місця, предмета, в центрі чи недалеко від центру якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; посеред

ме́жи́ (ким, чим, розм.) уживається при означенні просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь.
між (ким, чим) уживається при означенні просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь.
по́між (ким, чим) уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посередині чого-небудь.
поме́жи (ким, чим, розм.) уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посередині чого-небудь.
посе́ре́д уживається при означенні простору, місця, предмета і т. ін., в центрі чи недалеко від центра якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; серед.
се́ред (кого, чого, прийм.) уживається при позначенні простору, місця, предмета, в центрі чи недалеко від центру якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; посеред.

межа́ останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось

амі́нь (розм.) закінчення перев. з трагічним наслідком.
епіло́г (книжн.) завершення чогось з певним результатом.
край закінчення, припинення якоїсь дії, стану.
фі́ніш заключна, вирішальна частина - перев. спортивних змагань.
фіна́л закінчення, завершення якоїсь справи, події.
шаба́ш (розм.) перев. закінчення роботи.

межа́ (розм.) межа, що розділяє території двох держав

межа́ лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо

грань (розм.)
межни́к (діал.) вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом.
міжни́к (діал.) вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом.
обмі́жок (розм.)
обру́б (діал.)
су́головок (розм.)

межа́ допустима норма чогось дозволеного; останній, крайній ступінь чогось

грани́ця (розм.)
грань (розм.)
пруг (перев. із сл. останній розм.)
рубіко́н (книжн.)

ме́жі розміри якоїсь діяльності, обмежені чим-небудь

о́бсяг межі, коло чого-небудь.
о́бшар (розм. рідко.) те саме, що о́бсяг 2.
ра́мки межі, в яких що-небудь відбувається.

межа (П.)

Словник синонімів Караванського

межі (мн.)

Словник синонімів Караванського

межа

лінія протистояння
сил. лінія барикад
Словник синонімів Караванського

межа мрій

Словник синонімів Караванського

межі звучання

Словник синонімів Караванського

межа життя

Словник синонімів Караванського

межа епох

злам (П.)
рубіж (сов.)
Словник синонімів Караванського

межа

крайній пункт
Словник синонімів Караванського

межа лінія розмежування

Словник синонімів Караванського

межа межова

Словник синонімів Караванського

межа те, що ділить

Словник синонімів Караванського

межа

Словник синонімів Караванського

межі (дії)

баня (неба)
обсяг (компетенції)
район (склепіння (гу раґану))
га лузь
Словник синонімів Караванського

межі (фр.) села

земельне володіння <посілість>
Словник синонімів Караванського

межі (фр.) села

земельне володіння <посілість>
Словник синонімів Караванського

межа критична

Словник синонімів Караванського

межі краба

Словник синонімів Караванського

межі краба

Словник синонімів Караванського

межа

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

межа

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

межа

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

межа

Мова – не калька: словник української мови

межа

Мова – не калька: словник української мови

межі

Мова – не калька: словник української мови

межа

Мова – не калька: словник української мови