ЖИЛКА

жи́лка (спец.) металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму

жи́ла (спец.) перев. окремий провід кабеля.

ка́бель у захисній оболонці.

про́від

шнур з кількох ізольованих жил.

Цифрові лексикографічні системи української мови

жи́лка (розм., без додатка) природжений потяг до якої-небудь діяльності, а також природні здібності, хист до чого-небудь

вподо́ба

вподо́бання

на́хил

по́ваб (розм., рідше)

пова́ба (розм.)

схи́льність (до чого і без додатка)

уподо́ба

уподо́бання

Цифрові лексикографічні системи української мови

жилка риса вдачі

примха

слабкість

струнка

слабка сторона <місце>

Словник синонімів Караванського

жилка вдачі

риса

струнка

Словник синонімів Караванського

хвороба

болість (р.)

епілепсія

захворювання (кн.)

недуга

нездоров'я

нездужання

неміч

паду́чка ((заразна) жм. інфекція (падуча))

потяг (П.)

пристрасть

слабість

хворість (ок. захворення (легка))

хо́рість

цукриця (цукрова г.)

закохання /н. його хвороба — футбол/

Словник синонімів Караванського

жилка

хоро́ба

болість (р.)

епілепсія

захворювання (кн.)

недуга

нездоров'я

нездужання

неміч

паду́чка ((заразна) жм. інфекція (падуча))

потяг (П.)

пристрасть

слабість

хворість (ок. захворення (легка))

хо́рість

цукриця (цукрова г.)

закохання /н. його хвороба — футбол/

Словник синонімів Караванського