ДЗЕЛЕНЧАТИ

дзеленча́ти видавати або утворювати чим-небудь високий, протяжний металевий звук

бриньча́ти

брині́ти утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти.

дзвені́ти видавати високий, деренчливий металевий звук.

дзинча́ти (розм.) те саме, що дзижча́ти.

Цифрові лексикографічні системи української мови

дзеленча́ти (розм.) перев. про комах - видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові

брині́ти

гуді́ти

густи́

джмелі́ти (розм.) низько.

дзвені́ти

дзи́зкати (розм.) швидко пролітаючи.

дзижча́ти

дзинча́ти (розм.)

дзумі́ти (розм.)

зумкоті́ти

фурча́ти (розм.)

хурча́ти (розм.) глухо.

Цифрові лексикографічні системи української мови

дзеленькати

дзвеніти

дзвонити (сил.)

дзенькати

теленькати

Словник синонімів Караванського

дзеленчати

те́нькати

дзеленькати

дзеленькнути

дзенькати

дзенькнути

задзеленчати

задзеленькати

задзеленькувати

задзенькати

задзенькувати

заці́нькати

зацінькувати

зідзеленчати

зідзеленькати

зідзеленькувати

зідзенькати

зідзенькнути

зіцінькати

зіцінькувати

подзеленчати

подзеленькати

подзеленькувати

подзенькати

подзенькувати

поцінькати

поцінькувати

тікати

ці́нькати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)