ДЗИНЧАТИ

дзинча́ти (розм.) видавати або утворювати чим-небудь високий, протяжний металевий звук

брині́ти утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти.

дзвені́ти видавати високий, деренчливий металевий звук.

дзеленча́ти видавати дзвінкі звуки (про дзвоник, скляні і т. ін. предмети); дзвонити, дзвеніти.

брині́ти

гуді́ти

густи́

джмелі́ти (розм.) низько.

дзеленча́ти (розм.) дзвінко.

дзи́зкати (розм.) швидко пролітаючи.

дзумі́ти (розм.)

фурча́ти (розм.)

хурча́ти (розм.) глухо.

дзижчати

дзизчати

дзумі ти

Словник синонімів Караванського

горланити (комар)

джижчати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)