ВІДРІЗАТИ

відрі́зати ріжучи, відокремити частину від цілого

вкра́яти краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого.

врі́зати ріжучи, відокремити частину від цілого.

втну́ти відрізати, відсікти, відрубати що-небудь гострим знаряддям.

втя́ти відрізати, відсікти, відрубати що-небудь гострим знаряддям.

відбатува́ти (розм.) відрізати частину чого-небудь.

відкра́яти відрізати частину чогось від цілого.

відтя́ти відрізати або відсікти що-небудь гострим знаряддям.

відчикри́жити (розм.) відрізати, відтяти частину чого-небудь.

відшматува́ти відрізати, відірвати частину чого-небудь.

відітну́ти відрізати або відсікти що-небудь гострим знаряддям.

укра́яти краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого.

урі́зати ріжучи, відокремити частину від цілого.

утну́ти відрізати, відсікти, відрубати що-небудь гострим знаряддям.

утя́ти відрізати, відсікти, відрубати що-небудь гострим знаряддям.

відгороди́ти позбавити зв'язку когось з ким-, чим-небудь.

відсікти́ перетинати шлях, не допускаючи зв'язку між кимсь; відокремлювати когось від кого-, чого-небудь.

відтя́ти (розм.)

пові́сти

відтяти

Мова – не калька: словник української мови