ВОЯК

воя́к той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн

боє́ць учасник бою, боїв; воїн.

во́їн те саме, що воя́к 1; боєць, солдат.

воя́ка (розм.) те саме, що воя́к 1.

звитя́жець (уроч.) боєць, воїн.

Цифрові лексикографічні системи української мови

армієць

боєць

войовик

войовник (з.)

вояка

воїн

дружинник (іст.)

рубака (ж.)

солдат

Словник синонімів Караванського

вояк найманий

витязь

лицар (хоробрий)

найманець

піхотинець (піший)

служака

служба (царський жм.)

Словник синонімів Караванського

вояк

вояченько

Словник синонімів Караванського

вояк

військовик (пор.)

стрілець

Словник синонімів Караванського

вояк (г.)

військовик

армієць

військовий (як ім.)

військовослужбовець (сов.)

Словник синонімів Караванського

вояк

москаль (П.)

жовнір (г.)

солдат

Словник синонімів Караванського

вояк

стрілець

воїн

карабінер (на Заході)

солдат

Словник синонімів Караванського

вояк

бієць

бойовик

борець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк (колишній)

ветеран

вислуженець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк (римський)

вигід

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк (найманий)

кнехт

найманець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк

комбатант

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк (найманий)

кондотьєр

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк

мушкетер

стрілець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк (угорський)

пандур

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк (папський)

папалін

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк

солдат

вояка

жовнір

ратоборець

рядовий

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вояк

солдат

Мова – не калька: словник української мови