ЗВИТЯЖЕЦЬ

звитя́жець (уроч.) той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн

боє́ць учасник бою, боїв; воїн.

во́їн те саме, що воя́к 1; боєць, солдат.

воя́к той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн.

воя́ка (розм.) те саме, що воя́к 1.

ви́тязь (поет., уроч.) хоробрий воїн, герой, богатир.

геро́й видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість.

герой

витязь

лицар

Словник синонімів Караванського

орел

багатир

герой

козак

лицар

молодець

Словник синонімів Караванського

переможник (р.)

побідоносець (зап.)

Словник синонімів Караванського

побідник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

витязь

першун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

герой

Мова – не калька: словник української мови

Мова – не калька: словник української мови