ІСТИНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
і́стина
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл.ИСТИНА пов’язане з истъ «справжній, істинний», якому відповідає укр. [і́стній];
р. болг. м. и́стина, бр. і́сціна, др. истина, схв. ȕстина, слн. ístina;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
і́сціна | білоруська |
и́стина | болгарська |
истина | давньоруська |
и́стина | македонська |
и́стина | російська |
ȕстина | сербохорватська |
ístina | словенська |
і́стній | українська |
истъ «справжній, істинний» | церковнослов’янська |
истина | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України