ІСКРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
і́скра
непереконливим є зіставлення (Kozłowski AfSlPh 11, 389; Zubatý KZ 31, 15; пор. також Bern. I 433) з гр. ἐσχάρᾱ «вогнище», а також пов’язування (Ильинский РФВ 65, 221) з двн. asca «попіл», гот. azgō, нвн. Asche «тс.», дінд. āsah «порох»;
споріднене з лит. áiškus «ясний, виразний», ýškus, ст. iškùs «тс.», можливо, також з дісл. eiskra «шаленіти», ісл. iskra (про пекучий біль);
псл. jьskra, пов’язане чергуванням голосних з *ěskra (пор. укр. яскра́вий);
Фонетичні та словотвірні варіанти
iskra
iskra
ískra
jåskrĕ
jiskra
skra
škra
škrja
ȕскра
заискря́віти
«заіскритись»
заі́скрений
заі́скрити
заіскрі́лий
искра
искри́нці
«колчедан, пірит»
искри́стий
искри́ти
искро́ватий
искря́стий
і́скра
іскри́зм
іскри́на
іскри́стий
іскри́ти
(ся)
і́скрівець
іскроватий
і́скрявий
і́скряний
ско́лка
«тс.»
ско́рка
скра
«іскра»
скра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| azgō | готська |
| ἐσχάρᾱ «вогнище» | грецька |
| asca «попіл» | давньоверхньонімецька |
| āsaḥ «порох» | давньоіндійська |
| eiskra «шаленіти» | давньоісландська |
| iskra (про пекучий біль) | ісландська |
| áiškus «ясний, виразний» | литовська |
| ýškus | литовська |
| iškùs «тс.» | литовська |
| Asche «тс.» | нововерхньонімецька |
| *jьskra | праслов’янська |
| *ěskra (пор. укр. яскра́вий) | праслов’янська |
іскорник «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.» (бот.)
похідне утворення від і́скра;
назва зумовлена, очевидно, яскраво-жовтим забарвленням квітки жовтню;
схв. [ȕскрица] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́скорник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ȕскрица «тс.» | сербохорватська |
| і́скра | українська |
я́сни́й «який випромінює світло»
псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъ ‹ псл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъ ‹ псл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́
«світло, сяйво»
ясене́ць
«перша тонка крига на річці»
ясе́нний
«ясний»
я́сень
«полярна зірка»
я́ска
«усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць
«поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́
«світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти
«робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися
«сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць
«зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak»
(бот.)
яснота́
яснотка
«глуха кропива, Lamium amplexicaule L.»
(бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти
«з’ясовувати; виявляти»
(заст., поет.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́сны | білоруська |
| я́сен | болгарська |
| jasny «ясний» | верхньолужицька |
| тѣснъ | давньоруська |
| прѣснъ | давньоруська |
| ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» | давньоруська |
| *аidh- «горіти, палати» | індоєвропейська |
| *āіs- «жар» | індоєвропейська |
| *ōs-t-n- | індоєвропейська |
| clārus «ясний» | латинська |
| clāmo «кричу» | латинська |
| áiškus «ясний, чіткий» | литовська |
| prėˊskas | литовська |
| jасен | македонська |
| jasny «ясний» | нижньолужицька |
| jasny «ясний» | польська |
| jasnъ(jь) | праслов’янська |
| *(j)ěskravъ(jь) | праслов’янська |
| *jьskra | праслов’янська |
| *jěsnъ(jь) | праслов’янська |
| *ěsknъ(jь) | праслов’янська |
| jaskravъ(jь) | праслов’янська |
| *eš- | праслов’янська |
| *těsknъ (споріднене з tiskati) | праслов’янська |
| *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») | праслов’янська |
| tiskati | праслов’янська |
| *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) | праслов’янська |
| я́сный «ясний» | російська |
| jа̏сан | сербохорватська |
| jasný | словацька |
| jásen | словенська |
| аснъ | старослов’янська |
| yesäñ «ясний, чіткий» | тохарська В |
| яскра́вий | українська |
| і́скра | українська |
| sää «погода» | фінська |
| säŋki «світло» | хантийська |
| асьнъ «тс.» | церковнослов’янська |
| jásati «кричати з радощів» | чеська |
| jasovati | чеська |
| jasný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України