ІНТЕРЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
інтере́с
запозичене через посередництво польської чи німецької мови (нім. Interésse) з латинської;
лат. interesse «бути всередині, мати важливе значення; брати участь, бути зацікавленим» (дієслово, згодом субстантивізоване) утворено з префікса inter- «між-, серед» і дієслова esse «бути», спорідненого з псл. jesmь, укр. є;
р. болг. интере́с, бр. інтарэ́с, інтэ́рас, п. interes «діло, справа; (ст.) увага, зацікавлення», ч. слц. interes, вл. interesent «зацікавлена особа», слн. interès;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтереса́нт
«той, що керується власною вигодою»
(заст.)
інтере́сний
інтересува́ти
інтересува́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інтарэ́с | білоруська |
| інтэ́рас | білоруська |
| интере́с | болгарська |
| interesent «зацікавлена особа» | верхньолужицька |
| interesse «бути всередині, мати важливе значення; брати участь, бути зацікавленим» (дієслово, згодом субстантивізоване) | латинська |
| inter- «між-, серед» | латинська |
| esse «бути» | латинська |
| Interésse | німецька |
| interes «діло, справа; (ст.) увага, зацікавлення» | польська |
| jesmь | праслов’янська |
| интере́с | російська |
| interes | словацька |
| interès | словенська |
| є | українська |
| interes | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України