ІЛЮМІНАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ілюміна́ція
запозичено з французької мови, можливо, через посередництво польської;
фр. illumination «освітлення» походить від пізньолат. illūminātio«тс.», пов’язаного з illumino «освітлюю, осяюю», утвореним з префікса in- (il-) «в-, на-» і дієслова lūmino «освітлюю», похідного від lumen «світло», пов’язаного з lux «тс.», luceo «свічусь»;
р. иллюмина́ция, бр. ілюмна́цыя, п. iluminacja, ч. iluminace, слц. ilumunácia, вл. нл. iluminacija, болг. илюмина́ция, м. схв. илуминација, слн. iluminácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ілюміна́тор
ілюмінаці́йний
ілюмінува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ілюмна́цыя | білоруська |
| илюмина́ция | болгарська |
| iluminacija | верхньолужицька |
| илуминација | македонська |
| iluminacija | нижньолужицька |
| illūminātio «тс.» | пізньолатинська |
| illumino «освітлюю, осяюю» | пізньолатинська |
| in- «в-, на-» (il-) | пізньолатинська |
| lūmino «освітлюю» | пізньолатинська |
| lumen «світло» | пізньолатинська |
| lux «тс.» | пізньолатинська |
| luceo «свічусь» | пізньолатинська |
| iluminacja | польська |
| иллюмина́ция | російська |
| илуминација | сербохорватська |
| ilumunácia | словацька |
| iluminácija | словенська |
| illumination «освітлення» | французька |
| iluminace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України