ЩИРОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
щи́рий «чистосердий, одвертий; справжній, чистий, без домішок; ретельний»
припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 492; Uhlenbeck 94; Torp 462) про германське походження слова малоймовірне;
висловлювалася думка про спорідненість із широ́кий (Brückner 544);
споріднене з гот. skеirs «ясний, явний», свн. schîr «чистий», н. schier «тс.», алб. hir «милість Божа», ірл. сír «чистий», можливо, також із гр. σϰίρον «біла парасолька (від сонця)»;
псл. [ščirъ] ‹ іє. *(s)kei̯r- «чистий; справжній»;
бр. шчы́ры «щирий; [чистий, відкритий]», п. szczery, ст. szczyry «чистий; справжній; голий; щирий, одвертий», ч. čiró «чистий; прозорий», слц. číry «чистий; суцільний; справжній», нл. šćiry «чистий, справжній; щирий, простий», цсл. штиръ «цілий, незайманий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щи́рість
щиростний
«справедливий; непідробний»
щирува́ти
«бути щирим; старатися»
щиря́щий
«щирий, щиросердий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hir «милість Божа» | албанська |
шчы́ры «щирий; [чистий, відкритий]» | білоруська |
skеirs «ясний, явний» | готська |
σϰίρον «біла парасолька (від сонця)» | грецька |
*(s)kei̯r- «чистий; справжній» | індоєвропейська |
сír «чистий» | ірландська |
šćiry «чистий, справжній; щирий, простий» | нижньолужицька |
schier «тс.» | німецька |
szczery | польська |
ščirъ | праслов’янська |
schîr «чистий» | середньоверхньнімецька |
číry «чистий; суцільний; справжній» | словацька |
штиръ «цілий, незайманий» | церковнослов’янська |
čiró «чистий; прозорий» | чеська |
широ́кий | ? |
szczyry «чистий; справжній; голий; щирий, одвертий» | ? |
щир «щириця, Amaranthus L.; переліска, Mercurialis L.» (бот.)
псл. ščirъ;
припускається запозичення з двн. stir, stur «цикорій; шпинат», хоч це зіставлення пов’язане з певними фонетичними труднощами;
р. [щир] «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.», п. szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.», [szczer, szczerzyca] «тс.», ч. štír «переліска», вл. šćěr, нл. šćer, болг. щир «тс.», схв. штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.», слн. ščír «щириця, Amaranthus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щире́й
«щириця»
щирий
щирийка
щири́ця
щирі́й
щур
щуре́ць
щуриця
щурі́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
щир «тс.» | болгарська |
šćěr | верхньолужицька |
stir | давньоверхньонімецька |
šćer | нижньолужицька |
szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.» | польська |
ščirъ | праслов’янська |
щир «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.» | російська |
штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.» | сербохорватська |
ščír «щириця, Amaranthus L.» | словенська |
szczer «тс.» | українська |
szczerzyca «тс.» | українська |
štír «переліска» | чеська |
stur «цикорій; шпинат» | ? |
щирак «білий гриб, боровик, Boletus edulis Fr. еx Bull. (Boletus bulbosus Schaeff.)» (бот.)
назва мотивується тим, що білий гриб вважається найкращим із відомих їстівних грибів;
утворення, похідне від щи́рий «справжній» (у розумінні «найкращий»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
щи́рий «справжній» (у розумінні «найкращий») | ? |
щире́ць «(незаймане) підґрунтя; чистий пісок; усе доброякісне; квінтесенція»
утворення, похідне від щи́рий «чистий, без домішок; справжній» (див.);
п. szczyr «підґрунтя», [szczérzec] «чисте поле, пустеля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дощи́рця
«до дна, до кінця»
щере́ц
«розчин глини для штукатурки»
щирец
«піщаний ґрунт, на якому ніщо не родить Л; крупний пісок, який насипають на дороги; нижній шар твердого піщаного ґрунту ЛЖит»
щирина́
«незаймана середина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
szczyr «підґрунтя» | польська |
szczérzec «чисте поле, пустеля» | українська |
щи́рий «чистий, без домішок; справжній» | ? |
ха́рити «чистити»
псл. xariti «чистити, скребти»;
пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);
розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);
схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́ха́р
«нехлюй, нечепура; вовк; великий звір»
неха́ра
«тс.»
неха́ринець
«вовк»
оха́рливий
«охайний»
хари́сто
«чисто, охайно»
ха́рний
«чистий, охайний; гарний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*kher- «скребти, терти» | індоєвропейська |
xariti «чистити, скребти» | праслов’янська |
*(s)ker- «різати, краяти, дерти» | праслов’янська |
рати | сербохорватська |
xarъjü «поганий» | ? |
кора́ | ? |
шкі́ра | ? |
щи́рий (з первісним значенням «чистий»)(Петлева Этимология 1968, 139). | ? |
харити «грабувати, спустошувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України