ЩИРОГО — ЕТИМОЛОГІЯ

щи́рий «чистосердий, одвертий; справжній, чистий, без домішок; ретельний»

припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 492; Uhlenbeck 94; Torp 462) про германське походження слова малоймовірне;
висловлювалася думка про спорідненість із широ́кий (Brückner 544);
споріднене з гот. skеirs «ясний, явний», свн. schîr «чистий», н. schier «тс.», алб. hir «милість Божа», ірл. сír «чистий», можливо, також із гр. σϰίρον «біла парасолька (від сонця)»;
псл. [ščirъ] ‹ іє. *(s)kei̯r- «чистий; справжній»;
бр. шчы́ры «щирий; [чистий, відкритий]», п. szczery, ст. szczyry «чистий; справжній; голий; щирий, одвертий», ч. čiró «чистий; прозорий», слц. číry «чистий; суцільний; справжній», нл. šćiry «чистий, справжній; щирий, простий», цсл. штиръ «цілий, незайманий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щи́рість
щиростний «справедливий; непідробний»
щирува́ти «бути щирим; старатися»
щиря́щий «щирий, щиросердий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hir «милість Божа» албанська
шчы́ры «щирий; [чистий, відкритий]» білоруська
skеirs «ясний, явний» готська
σϰίρον «біла парасолька (від сонця)» грецька
*(s)kei̯r- «чистий; справжній» індоєвропейська
сír «чистий» ірландська
šćiry «чистий, справжній; щирий, простий» нижньолужицька
schier «тс.» німецька
szczery польська
ščirъ праслов’янська
schîr «чистий» середньоверхньнімецька
číry «чистий; суцільний; справжній» словацька
штиръ «цілий, незайманий» церковнослов’янська
čiró «чистий; прозорий» чеська
широ́кий ?
szczyry «чистий; справжній; голий; щирий, одвертий» ?

щир «щириця, Amaranthus L.; переліска, Mercurialis L.» (бот.)

псл. ščirъ;
припускається запозичення з двн. stir, stur «цикорій; шпинат», хоч це зіставлення пов’язане з певними фонетичними труднощами;
р. [щир] «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.», п. szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.», [szczer, szczerzyca] «тс.», ч. štír «переліска», вл. šćěr, нл. šćer, болг. щир «тс.», схв. штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.», слн. ščír «щириця, Amaranthus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щире́й «щириця»
щирий
щирийка
щири́ця
щирі́й
щур
щуре́ць
щуриця
щурі́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щир «тс.» болгарська
šćěr верхньолужицька
stir давньоверхньонімецька
šćer нижньолужицька
szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.» польська
ščirъ праслов’янська
щир «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.» російська
штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.» сербохорватська
ščír «щириця, Amaranthus L.» словенська
szczer «тс.» українська
szczerzyca «тс.» українська
štír «переліска» чеська
stur «цикорій; шпинат» ?

щирак «білий гриб, боровик, Boletus edulis Fr. еx Bull. (Boletus bulbosus Schaeff.)» (бот.)

назва мотивується тим, що білий гриб вважається найкращим із відомих їстівних грибів;
утворення, похідне від щи́рий «справжній» (у розумінні «найкращий»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щи́рий «справжній» (у розумінні «найкращий») ?

щире́ць «(незаймане) підґрунтя; чистий пісок; усе доброякісне; квінтесенція»

утворення, похідне від щи́рий «чистий, без домішок; справжній» (див.);
п. szczyr «підґрунтя», [szczérzec] «чисте поле, пустеля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дощи́рця «до дна, до кінця»
щере́ц «розчин глини для штукатурки»
щирец «піщаний ґрунт, на якому ніщо не родить Л; крупний пісок, який насипають на дороги; нижній шар твердого піщаного ґрунту ЛЖит»
щирина́ «незаймана середина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
szczyr «підґрунтя» польська
szczérzec «чисте поле, пустеля» українська
щи́рий «чистий, без домішок; справжній» ?

ха́рити «чистити»

псл. xariti «чистити, скребти»;
пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);
розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);
схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ха́р «нехлюй, нечепура; вовк; великий звір»
неха́ра «тс.»
неха́ринець «вовк»
оха́рливий «охайний»
хари́сто «чисто, охайно»
ха́рний «чистий, охайний; гарний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kher- «скребти, терти» індоєвропейська
xariti «чистити, скребти» праслов’янська
*(s)ker- «різати, краяти, дерти» праслов’янська
рати сербохорватська
xarъjü «поганий» ?
кора́ ?
шкі́ра ?
щи́рий (з первісним значенням «чистий»)(Петлева Этимология 1968, 139). ?
харити «грабувати, спустошувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України