ШАРФ — ЕТИМОЛОГІЯ
шарф «зіткана чи зв’язана річ верхнього одягу у вигляді довгої смуги, якою кутають шию, накривають голову або плечі; (заст.) кольоровий пояс або пов’язка через плече, що були розпізнавальним знаком генеральського та офіцерського звання в дореволюційній російській армії»
запозичене (можливо, через німецьке посередництво, н. ст. Scharfe від Schärpe) з французької мови;
фр. écharpe «пов’язка; перев’язь» успадковане від франкської мови;
франк. *skerpa (›фр. ст. escarpe, escherpe) споріднене з англ. scarf «шарф», а також з лат. scirpa, scirpea «плетений кошик», scirpeus «очеретяний; плетений», scirpus «очерет»;
р. болг. шарф, п. szarfa «стрічка; шарф; шовкова пов’язка через плече», ст. szarpa «тс.», ч. слц. šerpa «широкий пояс зі стрічки», слц. šarpa «перев’язь; шарф», схв. ѐша̄рпа (ѐша̄рфа) «шарф, перев’язь (у парадному офіцерському обмундируванні)», слн. šárpa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́рфа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
scarf «шарф» | англійська |
шарф | болгарська |
scirpa | латинська |
scirpea «плетений кошик» | латинська |
scirpeus «очеретяний; плетений» | латинська |
scirpus «очерет» | латинська |
szarfa «стрічка; шарф; шовкова пов’язка через плече» | польська |
szarpa «тс.» (ст.) | польська |
шарф | російська |
ѐша̄рпа «шарф, перев’язь (у парадному офіцерському обмундируванні)» (ѐша̄рфа) | сербохорватська |
ѐша̄рфа | сербохорватська |
šerpa «широкий пояс зі стрічки» | словацька |
šarpa «перев’язь; шарф» | словацька |
šárpa «тс.» | словенська |
*skerpa (›фр. ст. escarpe, escherpe) | франкська |
écharpe «пов’язка; перев’язь» | французька |
escarpe (ст.) | французька |
escherpe (ст.) | французька |
šerpa «широкий пояс зі стрічки» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України