ШАРФ

Зіткана чи зв'язана річ верхнього одягу у вигляді довгої смуги, якою кутають шию, накривають голову або плечі. Приклади

Почала [баронеса] скидати ротонду, шапочку і незчисленні хустки, хусточки, шарфи, шарфики, кидаючи те все безуважно на руки Софії. (Леся Українка)
Шия обмотана теплим шарфом. (В. Козаченко)
Гнат, не кваплячись, зняв теплий смугастий шарф, роздяг пальто й сів на диван, чекаючи черги. (С. Чорнобривець)
Прозорі костюми, серпанкові шарфи, а також легкість рухів виконавиць справляють враження, ніби феї не танцюють, а літають. (з наук. літ.)

заст. Кольоровий пояс або пов'язка через плече, що були розпізнавальним знаком генеральського та офіцерського звання в дореволюційній армії. Приклади

Капітан переступив поріг .. Оглянув себе у великому венеційському дзеркалі при вході. Двобортний мундир обер-офіцера, оперезаний срібним форменим шарфом, штани з лампасами, кручені еполети, трикутний капелюх з чорним плюмажем. (О. Полторацький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.