ЧОРНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

чо́рний «кольору сажі, вугілля, найтемніший (протилежне бі́лий); темний; брудний; непрофесійний; неголовний; непарадний (про приміщення); (спец.) необроблений; (заст.) належний до нижчих верств суспільства; важкий, безрадісний; злісний, підступний; вкрай ворожий; поганий, ганебний; уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів; (заст.) чаклунський, пов’язаний з нечистою силою; [брудний (про одяг)] До»

інші пов’язання – зі шв. harz «харіус» (‹ пгерм. *harzu-) (Lidén PBrB 15, 510), з псл. *čeršja «черешня» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 26, 31), з лат. niger «чорний» (Otrębski Stud. indoeurop. 165), з дангл. hrúm «сажа» (Persson Beitr. II 750) сумнівні;
псл. *čr̥nъ(jь) ‹ *čьrxnъ ‹ іє. *kĭrs-no- «чорний» є, очевидно, індоєвропейським балто-слов’янсько-індійським діалектизмом, що має точні відповідники лише в прус. kirsnan «чорний», лит. [kir̃snas] «особливо чорний», дінд. kṛṣṇáḥ «чорний, темно-синій»;
(орн.) «чернь чубата, Nyroca fuligula L.; (орн.) чернь зікрата, Nyroca nyroca Guld. Шарл», черню́к (орн.) «чернь, Fuligula cristata L.», [че́рня] «пляма на зубах коня» Доп. УжДУ IV 108, [черня́] «вид дикої качки» Бі, [че́рнява] «натовп», [черня́вка] (орн.) «чернь-головня, Oidemia fusca L.» Шарл, [черня́дка] «чернітка, плахта-чернітка; (орн.) чернявка, Anas oidemia Нед», чернь «сплав з кількох металів для художнього оздоблення металевих (переважно срібних) виробів; чорний колір чогось; (спец.) чорна вугільна фарба; (переважно знев.) простий народ, низи суспільства; (орн.) птах родини качиних; чернь червоноголова, Nyroca ferina L.; чернушка, Nyroca fuligula L.», чернь-головня «чернявка, Oidemia fusca», чернь зікрата «черник, Nyroca nyroca Guld.», чернь морська «Nyroca marila L.», чернь червоноголова «нирок, Nyroca ferina L.», чернь чорна «чернявка, Oidemia nigra L.», чернь чубата «чернушка, Nyroca fuligula L.» Шарл, [че́рчик, черчу́к] (зменш. форма від черне́ць), чо́рна «арештантська», [чорнець] (бот.) «вовчі ягоди, Actaea spicata L.» Mak, [чорни́лець] (зоол.) «каракатиця, Sepia» Куз, [чорни́лиця] (зоол.) «каракатиця, Sepia officinalis» Нед, чорни́ло, чорни́льниця, [чорни́тель] «наклепник» Нед, чорни́ця (бот.) «Vaccinium myrtillus L.», чорни́чник, [чорничо́к] (іхт.) «бичок чорного кольору, що водиться на дні водоймища, здебільшого під камінням» Мо, чорни́ш (ент.) «чорний жук, що паразитує на рослинах, Tenebrivnida L.; (тех.) плями у вигляді чорного квадратика в друкарському відбитку; [чорний хліб (у жебраків); (ент.) острогузець чорний, Blaps mortisaga Нед; (бот.) підберезовець, Boletus scaber Bull. Mak», [чорнівки] (бот.) «сливи-ренклоди, Prunus insititia variet.» Mak, чорнота́, [чорно́ха] «чорна корова» Нед, [чорно́хи] (бот.) «вид чорної вишні, Cerasus duracina DC.» Нед, [чорну́ха] «чорна жирна глина; чорна корова] Куз; (іхт.) червоноперка, Scardinius erythrophthalmus L.», чорну́шка (бот.) «трав’яниста рослина родини жовтецевих з чорним насінням, використовуваним як прянощі, Nigella L.; насіння цибулі городньої з чорною твердою оболонкою; [чорна головка стрілки цибулі, в якій міститься насіння] ЛЖит», [чорню́лька (дівчина)] «брюнетка» Нед, [чорню́х] «дубильні рослини» Нед, [чорню́ха] «чорнявка, брюнетка», [чо́рнява] «чорнота, скупчення чорніючих удалині предметів; чорні хмари», чорня́вка, чорня́к (іхт.) «вид риби з роду бичків», [чорня́та] (орн.) «чернь, Nyroca fuligula L.» Нед, [чо́ря] «чорний пес» ВеНЗн, [черни́ти] «чорнити; зводити наклеп» Нед, [черни́чити] «бути черницею; жити (майже) чернецьким життям» Нед, чорни́ти, чорні́ти, чорні́шати, [по́чорнявий] «чорнуватий, смаглявий», [про́чорний] «чорний» ВеНЗн, зачо́рнювати, [обчерни́ти] «обчорнити», обчорни́ти, [перечорни́ти] «занадто почорнити», на́чорно;
[(бот.) «вовчі ягоди, Actaеa spicata L. Пі»], [черне́ча] «ченці» Нед, [черне́чество] «чернецтво» Нед, [черне́ччина, черне́щина] «монастирські маєтки», [черник] (орн.) «чернь зікрата, Nyroca nyroca Guld.» Шарл, [черника] (бот.) «черниця, Vaccinium myrtillus L.» Mak, черни́ця «монашка; (бот.) боровиця, Vaccinium myrtillus L., [(бот.) ожина, Rubus fruticosus L.], [чорна коза ВеНЗн]», [черни́чник] (бот.) «кущ чорниці Нед; чорниця, Vaccinium myrtillus L. Mak», [черни́ш] (орн.) «чернь червоноголова, Nyroca ferina L.» Шарл, [чернівки] (бот.) «ренклод, Prunus insititia variet. Mak», [черні́т] «чорна вовняна пряжа; [звичайна вовняна тканина»] Куз, [чернітка] (орн.) «горихвістка-лисушка, Phoenicurus phoenicurus L.» Шарл, [черну́ля] «кличка чорної корови», [черну́шка] (бот.) «чорнушка, Nigella sativa L.» Куз, (у словосполученнях чернушка дика, полева) (бот.) «Nigella arvensis L.» Mak;
р. чёрный «чорний», бр. чо́рны, др. чорныи, чьрныи, чрьныи, чьрьныи, черныи, п. czarny, ч. černý, слц. čierny, вл. čorny, нл. carny, полаб. cornеÊ, болг. че́рен, чер, м. черен, схв. цр̑н (заст. чрњети «чорніти»), слн. čŕn, стсл. чрьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чарниця
чарноха
чарнушка «чернушка, Nigella sativa L.» (бот.)
чене́ць «чернець»
черне́та «чорна коза»
черне́тка «чорновик»«плахта чорного кольору» (у виразі плахтачернетка)
черне́цтво
черне́ць «монах»
черне́чий
черниці «ожина, Rubus fruticosus L.» (мн.)] (бот.)
черноха «назва чорної корови»
черня́вий (який має чорне волосся і чорні брови)
чо́рен (скорочена форма від чо́рний)
чорна́вий «чорнявий»
чорне́нечкий (зменш. форма від чо́рний)
чо́рнений
чорни́льний
чорнине́нний «дуже брудний»
чорни́чний
чорні́ший (порівняльний ступінь від чо́рний)
чорнови́й
чорнува́тий
чорня́вий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чо́рны білоруська
че́рен болгарська
čorny верхньолужицька
hrúm «сажа» давньоанглійська
kṛṣṇáḥ «чорний, темно-синій» давньоіндійська
чорныи давньоруська
*kĭrs-no- «чорний» індоєвропейська
niger «чорний» латинська
kir̃snas «особливо чорний» литовська
черен македонська
carny нижньолужицька
cornеÊ полабська
czarny польська
*čeršja «черешня» праслов’янська
*čr̥nъ(jь) праслов’янська
kirsnan «чорний» прусська
чёрный «чорний» російська
н (заст. чрњети «чорніти») сербохорватська
čierny словацька
čŕn словенська
чрьнъ старослов’янська
чьрныи українська
чрьныи українська
чьрьныи українська
черныи українська
чер українська
černý чеська
harz «харіус» (‹ пгерм. *harzu-) шведська

чарно́ха «краснопірка, Scardinius еrythrophthalmus L.» (іхт.)

назва пов’язана з прикметником чо́рний з огляду на темну спину цієї риби;
а замість о в першому складі відбиває áкання, що є характерною рисою північноукраїнських говірок;
р. [черну́ха];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черну́ха російська
чо́рний ?

черне́ць

назви походять від чо́рний, оскільки ченці відносяться до так званого чорного духівництва, для якого є обов’язковою безшлюбність (целібат);
Фонетичні та словотвірні варіанти

чене́ць
ченцюва́ти
че́нчик
черне́цтво
черне́цький
черне́ча
черне́чий
черне́ччина
черни́ця
черни́чий
черни́чити
че́рчик
чорни́ця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чо́рний ?

черня́ «пляма на зубах у коня»

похідне від чо́рний (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чо́рний ?

чорно́биль «багаторічна трав’яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину, Artemisia vulgaris L.» (бот.)

складне утворення, що виникло на основі слів *čr̥nъ «чорний», укр. чо́рний і bylь «трава», укр. [било́] «стебло»;
назва пов’язана з наявністю в рослин цього виду темно-червоного стебла на відміну від гіркого сивого полину зі світлим стеблом;
псл. *čr̥nobylъ/čr̥nobylь;
р. чернобы́ль, чернобы́л, чернобы́лье, чернобы́льник «чорнобиль, Artemisia vulgaris L.», бр. чарно́быль, п. ст. czarnobyl, ч. černobýl, слц. černobylˊ, схв. црну́биљ, црно̀бил, црно̀биљнӣк, слн. [črna bíl] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чернобель
чернобиль «тс., [біждерев, Artemisia cаmpestris L.]»
чернобіль
черно́біль «тирлич (карпатський) жовтий, Gentiana (carpatica) Cutea L.»
чернобільник
чорна биль «тс.»
чорний біль «чорнобиль, Artemisia vulgaris L.»
чорнобель
чорно́бил
чорнобилець «жовтозілля, Senecіo jacobaea L.»
чорнобило
чорнобиль «біждерево (полин польовий), Artemisia cаmpestris L.»
чорноби́льник
чорно́біл
чорно́біль «чорнобиль, Artemisia vulgaris L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чарно́быль білоруська
czarnobyl польська
*čr̥nobylъ/čr̥nobylь праслов’янська
чернобы́ль російська
црну́биљ сербохорватська
černobylˊ словацька
črna bíl «тс.» словенська
чо́рний «трава» українська
bylь «трава» українська
било́ «стебло» українська
чернобы́л українська
чернобы́лье українська
чернобы́льник «чорнобиль, Artemisia vulgaris L.» українська
црно̀бил українська
к українська
černobýl чеська
*čr̥nъ «чорний» ?
czarnobyl ?

чорнолівник «стягникров, Poterium sanguisorba L.» (бот.)

очевидно, похідне утворення від первісного складного *чорноголі́вник (пор. чорноголо́вник (бот.) «Sanguisorba officinalis L.»), яке виникло на основі слів чо́рний і голова́;
назва пов’язана з темно-червоним кольором головки цієї рослини (пор. її російську синонімічну назву красноголо́вник «Poterium sanguisorba L.»);
р. [черноголовник] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черноголовник «тс.» російська
*чорноголі́вник «Sanguisorba officinalis L.» (пор. чорноголо́вник (бот.) ?
чо́рний ?
голова́ ?

чорноту́рка «сорт ярої пшениці, Triticum aestivum L.; арнаутка, Triticum durum Desf.» (бот.)

складне утворення, що виникло на основі слів чо́рний і ту́рок;
очевидно, назва зумовлена походженням сорту з території, яка належала Туреччині (пор. арнау́тка);
р. черноту́рка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черноту́рка «тс.» російська
чо́рний ?
ту́рок ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України