ЦЕБРА — ЕТИМОЛОГІЯ

це́бе́р «велике відро»

запозичення з польської мови;
п. ceber, dzber, ст. czeber, czebr, czber є змазурованою формою, що походить з псл. čьbьrъ, спорідненою з лит. kìbiras «відро», лтс. ciba «(дерев’яна) масничка», зі стсл. чьбанъ, укр. джбан, дзбан, жбан;
думка про те, що джерелом слов’янських слів є н. Zuber, двн. zwibar, zubar «тс.» (Bern. I 165; Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Младенов 680; Mikl. EW 419) не є переконливою;
р. [це́барь, це́бер, цыбар, цыба́рка], бр. цабэ́рак, цэ́бар, др. цебръ, ч. слц. džber, ч. ст. čber, вл. čwor, болг. че́бър, схв. ча̀бар, м. чабур(а) «цебер, діжка; велика чаша для вина», слн. čebèr, стсл. чьбръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цебе́рка
цебе́рко
цеберъ
це́брик «маленьке відро; балія»
цебри́ти (у виразі цебри́ти во́ду «носити воду цебром»)
цебро́
цьо́бер «невеликий цебер»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цабэ́рак білоруська
че́бър болгарська
čwor верхньолужицька
zwibar давньоверхньонімецька
цебръ давньоруська
ciba «(дерев’яна) масничка» латиська
kìbiras «відро» литовська
чабур(а) «цебер, діжка; велика чаша для вина» македонська
Zuber німецька
ceber польська
čьbьrъ праслов’янська
це́барь російська
ча̀бар сербохорватська
džber словацька
čebèr словенська
чьбанъ старослов’янська
чьбръ старослов’янська
джбан українська
це́бер українська
цыбар українська
цыба́рка українська
цэ́бар українська
džber чеська
čber чеська
dzber ?
czeber ?
czebr ?
дзбан ?
жбан ?
zubar «тс.» ?
čber ?

тябри́ти «одягати, натягати»

неясне;
пов’язання з це́бер, очевидно, вторинне;
р. ти́брить «цупити, красти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

те́рбати «терти»
терби́чити «надягати на себе»
тербі́чити «нести щось важке»
тябри́чити «тс. Г, Нед; натягати, розтягати Нед»
цебри́ти «нести; нести воду в цебрі»
цибрикува́ти «з усієї сили тягти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ти́брить «цупити, красти» російська
це́бер українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України