ЦВІРІНЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
цвірі́нь (вигук, що імітує крик горобця та інших птахів)
звуконаслідувальне утворення, аналогічне вигукам дзінь, дзелень і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цвірінча́ти
«щебетати (про птахів); сюрчати (про коників тощо)»
цвірі́нькати
цвірі́нькнути
«базікнути, ляпнути (язиком)»
цвірінькота́ти
«цвірінькати»
цвіріньо́к
«цвіркун»
цвіріньчу́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзінь | ? |
| дзелень | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України