ХОРУНЖИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

хору́нжий «особа, що носила прапор або корогву війська; перший офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії; (ст.) особа, що входила до складу генеральної старшини, а також була охоронцем прапора»

запозичення з польської мови;
п. chorąży, ст. chorąże «хорунжий» є похідним утворенням від chorągiew «хоругов», що відповідає укр. хору́го́в;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хору́нжевий
хорунже́нків
хорунже́нко «син хорунжого»
хорунжі́вна «дочка хорунжого»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
chorąży польська
хору́го́в українська
chorąże «хорунжий» ?
chorągiew «хоругов» ?

хору́го́в «прапор; прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) із зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу»

псл. *xorǫgy, род. в. *xorǫgъvе;
не зовсім ясне;
розглядалося як давнє запозичення з монгольських мов через тюркське посередництво (на що вказує початкове х-) (Фасмер–Трубачев IV 268–269; Machek ESJČ 278; Ramstedt 289; Sławski I 76; Brückner 182–183; Holub–Lyer 262; пор. також: Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 295; Корш Сб. Дринову 59; Mikkola Balt. u. Slav. 11–12; Bern. I 398 та ін.);
припускається запозичення з герм. *hrungō, пор. гот. hrugga «посох, палиця», свн. нвн. Runge «стойка, планка, перекладина», балк.-герм. *harihrunga (Ф. Браун у Соболевського AfSlPh 33, 481, ЖМНП 1911, май, 166; Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Jagić AfSlPh 5, 665; ЭССЯ 8, 81–82);
неприйнятні пов’язування з тюрк. chaj-ruk (Горяев 401), тур. kurjuk, kujruk «хвіст» (Mikl. EW 89);
українські форми з н типу хору́нжий є полонізмами (п. chorąży, chorągiew);
р. хору́гвь, бр. хару́гва, др. хоругы, хоругъвь, хорюгъвь, хоруговь, п. chorągiew, chorąży, ч. korouhev, слц. koruhva, вл. нл. chîrugoj, chîrgoj, болг. хору́гва, м. хоругва, схв. хо̀ругва, слн. karîgla, стсл. хорѫгва, хорѫгы;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підхору́жий
підхору́нжий
хоро́гва́
хоругва́
хору́жая
хору́жий
хору́жити «бути хорунжим»
хоружи́ха
хорунго́вий
хорунже́нко
хору́нжий
хорунжі́вна
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хару́гва білоруська
хору́гва болгарська
chîrugoj верхньолужицька
chîrgoj верхньолужицька
*hrungō германські
hrugga «посох, палиця» готська
хоругы давньоруська
хоругва македонська
chîrugoj нижньолужицька
chîrgoj нижньолужицька
Runge «стойка, планка, перекладина» нововерхньонімецька
chorągiew польська
chorąży польська
*xorǫgy праслов’янська
хору́гвь російська
хо̀ругва сербохорватська
Runge «стойка, планка, перекладина» середньоверхньнімецька
koruhva словацька
karîgla словенська
хорѫгва старослов’янська
kurjuk турецька
chaj-ruk тюркські
хоругъвь українська
хорюгъвь українська
хоруговь українська
хорѫгы українська
korouhev чеська
*xorǫgъvе ?
*xorǫgъvе ?
hrugga «посох, палиця» ?
*harihrunga ?
kujruk «хвіст» ?
хору́нжий (п. chorąży, chorągiew) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України