ХИМЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
химе́ра «у давньогрецькій міфології -- страховище з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я; перен. дивовижна фантазія, нездійсненна мрія, витвір уяви»
запозичення з грецької мови;
гр. Χίμαιρα «міфічне чудовисько в Лікії з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона» пов’язане з Χίμαρος «коза», букв. «коза тієї зими, однозимка», похідним від χεĩμα «зима»;
проте висловлювалися й сумніви щодо грецького походження слов’янських слів (Критенко Мовозн. 1973/2, 31), які зближувалися з укр. хи́морода;
р. болг. м. химе́ра, бр. хіме́ра, п. chimera, ч. слц. chimåra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перехиме́рно
фаме́рики
«фокуси, витребеньки»
хаме́рія
«химера»
химе́ри́стий
химе́рити
химери́чка
«дивачка»
химе́рний
химе́рник
«дивак»
химерува́ти
хи́мра
«мрія, фантазерство»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хіме́ра | білоруська |
| химе́ра | болгарська |
| Χίμαιρα «міфічне чудовисько в Лікії з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона» | грецька |
| химе́ра | македонська |
| chimera | польська |
| химе́ра | російська |
| chimåra | словацька |
| хи́морода | українська |
| chimåra | чеська |
| Χίμαρος «коза» | ? |
| χεĩμα «зима» | ? |
фаме́рики «фокуси, витребеньки»
очевидно, пов’язане з химе́ра (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| химе́ра | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України