ХАТА — ЕТИМОЛОГІЯ

висловлювалася також думка, що слово ха́та виходить за межі індоєвропейських мов і є ностратичним елементом (*kadk «будувати, сплітати, робити посуд»): ар. qidr «горщик», груз. ḳed «камінь по кутках будови», ав. kata «комора, кліть», перс. kad «будинок», драв. kҺuti «тс.» (Иллич-Свитыч Опыт 1976, 316–317);

менш переконливі припущення про запозичення з фіноугорських мов, пор. уг. ház «дім, хата», фін. kota та ін. (Фасмер IV 226), або з нвн. нн. Kate «хатина, халупа» (Matzenauer LF 7, 217), про спорідненість із кут (Горяев 395);

з української мови слово поширилося в російську, польську та інші слов’янські;

приклади переходу початкового k › x засвідчені в осетинській та інших східноіранських мовах (ЭССЯ 8, 21–22);

запозичене в давньоруські діалекти із пізньоскіфсько-сарматського *xata (‹ ір. kata), спорідненого з ір. kad «будинок», ав. kata- «кімната, хижа, погріб»;

р. бр. ха́та, п. ч. слц. вл. chata;

похідне утворення від ха́та;

назва зумовлена тим, що ці пташки мостять гнізда в щілинах будівель (Воїнств.– Кіст. 297);

думка (Sławski I 526) про запозичення українського слова з польської мови необґрунтована;

інші тлумачення, як слова, пов’язаного з п. chata, укр. хата (Karłowicz SWO 231) або з дінд. yámati «тримає, підносить», лтс. jaemt «покрити» (Fiсk I 292; Horn KZ 32, 583), з псл. jama, укр. я́ма як первісно «печера» (Jokl AfSlPh 37, 542–545), схв. поjата «хижа» (Mikl. EW 101), з балт. *aita, реконструйованого на підставі фін. аitta «комора», ест. ait «тс.» (Lidén MO V 198; FUF 25, 139), так само, як і спроба (Mo-szyński JP 37/4, 296–298) пов’язати слово з псл. po(v)ětъ, укр. пові́тка, менш переконливі або сумнівні;

розвиток значення: «щось рухоме (зграя, стадо, рій)» → «уміщуване (напр., стадо)» → «вмістище» → «приміщення» (до подібного розвитку семантики пор. укр. ве́жа від vezti, початково «будинок на колесах»);

псл. jatъka ‹ jata від іє. *i̯ā- «їхати, рухатися», пор. дінд. yātám «хід, похід, подорож»;

р. [я́тка] «місце для торгівлі на базарі; рундук під полотняним навісом», [ят] «скупчення риби», бр. я́тка «місце, де продають продукти харчування; дрібна пересувна крамниця», п. jatka «м’ясна крамниця; (заст.) (переважно мн. jatki) різниця», ст. jata «примітивна хатка; курінь, намет», (рідк.) jato «стадо», ч. jatky (мн.) «різниці», ст. jatka «різниця», слц. jatka «різниця (переважно у мн. jatky); м’ясна крамниця», вл. jěta, hěta, jětka «хатка; м’ясна крамниця», нл. jatka «різниця», болг. я́то «зграя (птахів)», [(по)я́та] «кошара; обора», м. [(по̏)(по̏)jата] «хлів», jато «зграя птахів; рій», схв. jа̏то «зграя птахів; рій; стадо», (по̏)jата «хлів, кошара; хижа, комора», слн. játа «стадо (зокрема, свиней)», роjáta «хлів, кошара; хижа, комора; повітка», стсл. ать(-хоульница) «господарська будівля, повітка»;