ФОНАРЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
фона́р «ліхтар»
запозичення з грецької мови;
нгр. φανφρι «тс.» (сгр. φανάρι(ο)ν) пов’язане з φᾱνός «світло, факел», φάος «тс.», φαίω «свічу(ся)», які певних індоєвропейських відповідників не мають;
припускається спорідненість з дінд. vibhā́va(n)- «осяйний», bhā́ti «сяє, світить»;
р. др. фона́рь, болг. м. фене́р, схв. фѐнњер;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фина́рь
фіна́рь
хво́нар
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фене́р | болгарська |
| vibhā́va(n)- «осяйний» | давньоіндійська |
| bhā́ti «сяє, світить» | давньоіндійська |
| фона́рь | давньоруська |
| фене́р | македонська |
| φανάρι «тс.» (сгр. φανάρι(ο) | новогрецька |
| φᾱνός «світло, факел» | новогрецька |
| φάος «тс.» | новогрецька |
| φαίω «свічу(ся)» | новогрецька |
| фона́рь | російська |
| фѐнњер | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України