УЩЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
уще́нт «остаточно, до кінця»
утворення, пов’язане із запозиченим з польської мови іменником ст. szcządek «нащадок», що походить із псл. *čędo «чадо»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*čędo «чадо» | праслов’янська |
хтем (у сполученнях: у хтем, до хтему «цілком, дощенту (зруйнувати, знищити)»)
результат скорочення слова [ана́хтем] «анафема» у сполученнях *на анахтем › *на хтем з розвитком значення: «оголосити анафему» → «відлучити» → «ізолювати» → «знищити, зруйнувати»;
пор. [на афте́му] «ущент, зовсім, до тла» О;
сполучення у хтем, до хтему виникли за аналогією до синонімічних уще́нт, доще́нту;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ана́хтем «анафема» | ? |
*на анахтем › *на хтем «оголосити анафему» | ? |
на афте́му «ущент, зовсім, до тла» | ? |
у хтем | ? |
до хтему | ? |
уще́нт | ? |
доще́нту | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України