УЩЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

уще́нт «остаточно, до кінця»

утворення, пов’язане із запозиченим з польської мови іменником ст. szcządek «нащадок», що походить із псл. *čędo «чадо»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*čędo «чадо» праслов’янська

хтем (у сполученнях: у хтем, до хтему «цілком, дощенту (зруйнувати, знищити)»)

результат скорочення слова [ана́хтем] «анафема» у сполученнях *на анахтем*на хтем з розвитком значення: «оголосити анафему» → «відлучити» → «ізолювати» → «знищити, зруйнувати»;
пор. [на афте́му] «ущент, зовсім, до тла» О;
сполучення у хтем, до хтему виникли за аналогією до синонімічних уще́нт, доще́нту;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ана́хтем «анафема» ?
*на анахтем › *на хтем «оголосити анафему» ?
на афте́му «ущент, зовсім, до тла» ?
у хтем ?
до хтему ?
уще́нт ?
доще́нту ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України