УДЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

день

псл. dъnь «день»;
походить з іє. *di-n- «ясний, блискучий», що є суфіксальним поширенням слабого ступеня кореня *dei- «ясніти, блищати», представленого в лит. dienà «день», лтс. dìena, прус. deinan (зн. в.) «тс.»;
споріднене також з дінд. dínam «день», ірл. denus «проміжок часу», гот. sin-teins «щоденний», лат. nūndinae (мн.) «9 днів, проміжок між двома торжищами»;
іє. *dei-/di- з іншими суфіксами (-eu-, -u- іт. д.) засвідчене в назвах неба та богів: дінд. dyáuḥ «небо», лат. deus «бог», Jovis, Juppiter, гр. Ζεύς, а також у кімр. dyw «день», псл. diviti sę, укр. диви́тися;
р. день, бр. дзень, др. дьнь, п. dzień, ч. den, слц. deň, вл. dźeń, нл. źeń. полаб. dan, болг. м. ден, схв. дȃн, слн. dán, стсл. дьнь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

девни́ця
девни́чка
демни́ця
демни́чка «тс.»
дені́ти «тс.»
дені́чний
де́нний
де́нни́к «щоденник; загородка для худоби; [метелик Diurna Ж]»
денни́ця «ранкова зірка»
денни́чка
день-де́нички «з дня на день»
де́ньки «оденки»
де́ньщиця «чергова жінка в сім’ї, яка протягом дня обслуговує сім’ю за столом»
дивни́чка
дівни́цка
дне́вний
дне́вник «тс.»
дни́на
дни́нськи «щоранку»
дни́нцьки «тс.»
дні́вка «робочий день»
дні́ти «світати»
днова́ти «тс.»
днюва́льний
днюва́ти
дня́ми (присл.)
дня́ний
задня́ «вдень»
напередо́дні
оде́нки «зібрання жінок у зимові дні для рукоділля»
оде́нчичка «жінка, що прийшла на оденки»
оде́ньки «тс.»
передде́нь
передніва́ти
передо́день
поде́нка (ент.)
поде́нне
поде́нний
поде́нник
поде́нщик
поде́нщина
поде́нька «тс.»
уде́нішній
уде́нно
уде́нь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзень білоруська
ден болгарська
dźeń верхньолужицька
sin-teins «щоденний» готська
Ζεύς грецька
dínam «день» давньоіндійська
dyáuḥ «небо» давньоіндійська
дьнь давньоруська
denus «проміжок часу» ірландська
dyw «день» кімрська
nūndinae «9 днів, проміжок між двома торжищами» (мн.) латинська
deus «бог» латинська
dìena латиська
dienà «день» литовська
ден македонська
dan нижньолужицька
dan полабська
dzień польська
dъnь «день» праслов’янська
diviti праслов’янська
deinan «тс.» (зн. в.) прусська
день російська
дȃн сербохорватська
deň словацька
dán словенська
дьнь старослов’янська
диви́тися українська
den чеська
*di-n- «ясний, блискучий» ?
*dei- «ясніти, блищати» ?
*dei-/di- з іншими суфіксами (-eu-, -u- іт. д.) ?
Jovis ?
Juppiter ?
dan ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України