УДАРИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
лига́ть «бігти великими кроками»
неясне;
можливо, виникло на основі лигнути «ударити» (пор. уда́ритися «побігти», ударитись навтікача і под.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лиги́
«втекти»
(дати)]
лигону́ти
«поспішно втекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лигнути «ударити» (пор. уда́ритися «побігти», ударитись навтікача і под.) | українська |
| уда́ритися | українська |
| ударитись навтікача | українська |
у́да́р
утворення з префікса у- і кореня дар-, спорідненого з де́рти, дра́ти, які через псл. *derti, *dьrǫ i dьrati, derǫ зводяться до іє. *dē˘r-/dō˘r-/derǝ- «колоти, здирати (шкуру)»;
а в уда́р з псл. а ‹ іє. ō;
зіставляється з гр. δη̃ρις «суперечка; бій, битва, боротьба», дінд. dāras «тріщина, щілина, дірка», dṛṇā́ti «розколює»;
р. уда́р, уда́рить, бр. уда́р, уда́рыць, др. ударъ «удар (грому); стук», уда́рити «ударити об землю; кинути на землю; стукнути; накинутись», п. udar, uderzenie, uderzyć, ч. úder, слц. úder, udriet’, нл. deriś «ударити», болг. у́дар, уда́ря, у́дрям, м. удар, схв. у̏да̄р, у̀дарити, слн. udár, udáriti, стсл. оударити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдар
вда́рити
вда́ритися
вдаря́ти
вдаря́тися
зуда́рник
неуда́рний
уда́рити
«вчинити удар, покарати О»
уда́ритися
уда́рний
уда́рник
уда́рництво
уда́рницький
ударя́ти
ударя́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уда́р | білоруська |
| уда́рыць | білоруська |
| у́дар | болгарська |
| уда́ря | болгарська |
| у́дрям | болгарська |
| δη̃ρις «суперечка; бій, битва, боротьба» | грецька |
| dāras «тріщина, щілина, дірка» | давньоіндійська |
| dṛṇā́ti «розколює» | давньоіндійська |
| ударъ «удар (грому); стук» | давньоруська |
| уда́рити «ударити об землю; кинути на землю; стукнути; накинутись» | давньоруська |
| *dē˘r-/dō˘r-/derǝ- «колоти, здирати (шкуру)» | індоєвропейська |
| ō | індоєвропейська |
| удар | македонська |
| deriś «ударити» | нижньолужицька |
| udar | польська |
| uderzenie | польська |
| uderzyć | польська |
| *derti | праслов’янська |
| *dьrǫ | праслов’янська |
| dьrati | праслов’янська |
| derǫ | праслов’янська |
| а | праслов’янська |
| уда́р | російська |
| уда́рить | російська |
| у̏да̄р | сербохорватська |
| у̀дарити | сербохорватська |
| úder | словацька |
| udriet' | словацька |
| udár | словенська |
| udáriti | словенська |
| оударити | старослов’янська |
| де́рти | українська |
| дра́ти | українська |
| úder | чеська |
| уда́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України