УДАРИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

лига́ть «бігти великими кроками»

неясне;
можливо, виникло на основі лигнути «ударити» (пор. уда́ритися «побігти», ударитись навтікача і под.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лиги́ «втекти» (дати)]
лигону́ти «поспішно втекти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лигнути «ударити» (пор. уда́ритися «побігти», ударитись навтікача і под.) українська
уда́ритися українська
ударитись навтікача українська

у́да́р

утворення з префікса у- і кореня дар-, спорідненого з де́рти, дра́ти, які через псл. *derti, *dьrǫ i dьrati, derǫ зводяться до іє. *dē˘r-/dō˘r-/derǝ- «колоти, здирати (шкуру)»;
а в уда́р з псл. а ‹ іє. ō;
зіставляється з гр. δη̃ρις «суперечка; бій, битва, боротьба», дінд. dāras «тріщина, щілина, дірка», dṛṇā́ti «розколює»;
р. уда́р, уда́рить, бр. уда́р, уда́рыць, др. ударъ «удар (грому); стук», уда́рити «ударити об землю; кинути на землю; стукнути; накинутись», п. udar, uderzenie, uderzyć, ч. úder, слц. úder, udriet’, нл. deriś «ударити», болг. у́дар, уда́ря, у́дрям, м. удар, схв. у̏да̄р, у̀дарити, слн. udár, udáriti, стсл. оударити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вдар
вда́рити
вда́ритися
вдаря́ти
вдаря́тися
зуда́рник
неуда́рний
уда́рити «вчинити удар, покарати О»
уда́ритися
уда́рний
уда́рник
уда́рництво
уда́рницький
ударя́ти
ударя́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уда́р білоруська
уда́рыць білоруська
у́дар болгарська
уда́ря болгарська
у́дрям болгарська
δη̃ρις «суперечка; бій, битва, боротьба» грецька
dāras «тріщина, щілина, дірка» давньоіндійська
dṛṇā́ti «розколює» давньоіндійська
ударъ «удар (грому); стук» давньоруська
уда́рити «ударити об землю; кинути на землю; стукнути; накинутись» давньоруська
*dē˘r-/dō˘r-/derǝ- «колоти, здирати (шкуру)» індоєвропейська
ō індоєвропейська
удар македонська
deriś «ударити» нижньолужицька
udar польська
uderzenie польська
uderzyć польська
*derti праслов’янська
*dьrǫ праслов’янська
dьrati праслов’янська
derǫ праслов’янська
а праслов’янська
уда́р російська
уда́рить російська
у̏да̄р сербохорватська
у̀дарити сербохорватська
úder словацька
udriet' словацька
udár словенська
udáriti словенська
оударити старослов’янська
де́рти українська
дра́ти українська
úder чеська
уда́р ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України