ТРІСКА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. trěska, пов’язане з trěskati «тріскати»;

р. [тре́ска], [треста́], бр. трэ́ска, п. trzaska, ч. tříska, слц. trieska, вл. třěska, нл. tšěska, болг. треска́, м. треска, схв. тре̏ска, слн. tréska, р.-цсл. трѣска;

необґрунтованим є виведення (Schuchardt IF 7, 273; Matzenauer 352; Младенов 638) з германських мов;

зіставляється (Mühl.–Endz. IV 195; Kluge–Mitzka 139; Pedersen IF 5, 72) з дісл. þorsk, нвн. Dorsch «тріска», лтс. tirza «форель»;

пов’язується з трі́ска (Даль IV 429), оскільки висушена риба розщеплюється, як дерево (пор. нвн. Stockfisch «тс.», букв. «палка-риба»);

р. треска́ єдиної етимології не має;

запозичення з російської мови;

бр. траска́, ч. слц. treska, болг. тре́ска, схв. тре̏ска;

через посередництво польської та німецької мов (н. Dorsch «тріска, навага») запозичене з давньоісландської;

дісл. þorskr «тс.» споріднене з н. dorren «сохнути, в’янути», dürr «сухий» (назва риби зумовлена, очевидно, тим, що її в’ялили);

не виключена також можливість зв’язку з укр. тріска́;

р. дорш «тріска», п. dorsz «тріска; м’ясо тріски», вл. dorš «тріска»;

пов’язувалося з болг. дра́скам «дряпаю», укр. [дро́скати] «тс.» (Bern. І 224; Фасмер І 546), псл. trěska, укр. трі́ска як варіант з дзвінкими приголосними (Sławski І 173; ЭССЯ 5, 111), з псл. dręzga «ліс, гай», укр. [дра́зка] «тріска, скіпка, колючка» як варіант з ě, паралельним до ę (Łoś Gr. р. l 121);

загальноприйнятого пояснення не має;

псл. drězga;

п. drzazga «скалка, скіпка; (ст.) стебло, трава, бур’ян», [drzezga], ч. [dřízka], ст. dřieska «тс.»;

п. trzaska «тс.» відповідає укр. трі́ска¹ (див.);

очевидно, запозичення з польської мови;